Ephesians 4
1 I, the prisoner of the LORD, then call on you to walk worthily of the calling with which you were called,
Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,
2 with all lowliness and meekness, with long-suffering, bearing with one another in love,
зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,
3 being diligent to keep the unity of the Spirit in the bond of peace;
пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.
4 one body and one Spirit, according as you were also called in one hope of your calling;
Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.
5 one Lord, one faith, one immersion,
Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,
6 one God and Father of all, who [is] over all, and through all, and in you all,
один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.
7 and to each one of you was given grace, according to the measure of the gift of Christ,
А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.
8 for this reason, it says, “Having gone up on high He led captive captivity, and gave gifts to men.”
Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“
9 And that, He went up, what is it except that He also went down first into the lower parts of the earth?
А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
10 He who went down is the same who also went up far above all the heavens, that He may fill all things—
Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.
11 and He gave some [as] apostles, and some [as] prophets, and some [as] proclaimers of good news, and some [as] shepherds and teachers,
І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в,
12 to the perfecting of the holy ones, for a work of ministry, for a building up of the body of the Christ,
щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,
13 until we may all come to the unity of faith and of the recognition of the Son of God, to a perfect man, to a measure of stature of the fullness of the Christ,
аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,
14 that we may no longer be children, being tossed by waves and being carried around by every wind of the teaching, in the cunning of men, in craftiness, to the scheming of leading astray,
щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,
15 and [speaking] truth in love, we may increase to Him [in] all things, who is the head—the Christ;
щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.
16 from whom the whole body, being fitly joined together and united, through the supply of every joint, according to the working in the measure of each single part, the increase of the body makes for the building up of itself in love.
А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.
17 This, then, I say, and I testify in the LORD: you are no longer to walk, as also the other nations walk, in the vanity of their mind,
Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —
18 being darkened in the understanding, being alienated from the life of God, because of the ignorance that is in them, because of the hardness of their heart,
вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,
19 who, having ceased to feel, gave themselves up to the licentiousness, for the working of all uncleanness in greediness;
вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.
20 and you did not so learn the Christ,
Але ви не так пізнали Христа,
21 if [it] so be [that] you heard Him, and were taught in Him, as truth is in Jesus;
якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
22 concerning the former behavior you are to put off the old man, that is corrupt according to the desires of the deceit,
щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,
23 and to be renewed in the spirit of your mind,
та відновлятися духом вашого розуму,
24 and to put on the new man, which, according to God, was created in righteousness and kindness of the truth.
і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.
25 For this reason, putting away the lying, each speak truth with his neighbor, because we are members of one another;
Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.
26 be angry and do not sin; do not let the sun go down on your wrath,
Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,
27 neither give place to the Devil;
і місця дия́волові не давайте!
28 whoever is stealing let him no longer steal, but rather let him labor, working the thing that is good with the hands, that he may have to impart to him having need.
Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.
29 Let no corrupt word go forth out of your mouth, but what is good to the necessary building up, that it may give grace to the hearers;
Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.
30 and do not make the Holy Spirit of God sorrowful, in which you were sealed to [the] day of redemption.
І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.
31 Let all bitterness, and wrath, and anger, and clamor, and slander, be put away from you, with all malice,
Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.
32 and become kind to one another, tender-hearted, forgiving one another, according as God also forgave you in Christ.
А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!
