Ecclesiastes 10
1 Dead flies cause a perfumer’s perfume To send forth a stink; The precious by reason of wisdom—By reason of honor—a little folly!
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
2 The heart of the wise [is] at his right hand, And the heart of a fool at his left.
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
3 And also, when he that is a fool Is walking in the way, his heart is lacking, And he has said to everyone, “He [is] a fool.”
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
4 If the spirit of the ruler goes up against you, do not leave your place, For yielding quiets great sinners.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
5 There is an evil I have seen under the sun, As ignorance that goes out from the ruler,
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
6 He has set the fool in many high places, And the rich sits in a low place.
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
7 I have seen servants on horses, And princes walking as servants on the earth.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
8 Whoever is digging a pit falls into it, And whoever is breaking a hedge, a serpent bites him.
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
9 Whoever is removing stones is grieved by them, Whoever is cleaving trees endangered by them.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
10 If the iron has been blunt, And he has not sharpened the face, Then he increases strength, And wisdom [is] advantageous to make right.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
11 If the serpent bites without enchantment, Then there is no advantage to a master of the tongue.
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
12 Words of the mouth of the wise [are] gracious, And the lips of a fool swallow him up.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
13 The beginning of the words of his mouth [is] folly, And the latter end of his mouth [Is] mischievous madness.
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
14 And the fool multiplies words: “Man does not know that which is—And that which is after him, who declares to him?”
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15 The labor of the foolish wearies him, In that he has not known to go to the city.
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16 Woe to you, O land, when your king [is] a youth, And your princes eat in the morning.
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
17 Blessed are you, O land, When your king [is] a son of nobles, And your princes eat in due season, For might, and not for drunkenness.
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
18 By slothfulness is the wall brought low, And by idleness of the hands the house drops.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
19 For mirth they are making a feast, And wine makes life joyful, And the silver answers with all.
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
20 Even in your mind do not revile a king, And in the inner parts of your bed-chamber do not revile the rich: For a bird of the heavens causes the voice to go, And a possessor of wings declares the word.
Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
