Acts 6
1 And in these days, the disciples multiplying, there came a murmuring of the Hellenists at the Hebrews, because their widows were being overlooked in the daily ministry,
Тими ж днями, як учнів намно́жилось, зачали́ нарікати на євреїв огре́чені, що в щоденному служі́нні їхні вдовиці зане́дбані.
2 and the Twelve, having called near the multitude of the disciples, said, “It is not pleasing that we, having left the word of God, minister at tables;
Тоді ті Дванадцять покликали багатьо́х учнів та й сказали: „Нам не ли́чить покинути Боже Слово, і служити при стола́х.
3 look out, therefore, brothers, seven men of you who are testified well of, full of the Holy Spirit and wisdom, whom we may set over this necessity,
Отож, браття, ви́глядіть із-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, — їх поставимо на службу оцю.
4 and we to prayer, and to the ministry of the word, will give ourselves continually.”
А ми перебува́тимемо за́вжди в молитві та в служі́нні слову“.
5 And the thing was pleasing before all the multitude, and they chose Stephen, a man full of faith and the Holy Spirit, and Philip, and Prochorus, and Nicanor, and Timon, and Parmenas, and Nicolaus, a proselyte of Antioch,
І всім лю́дям сподо́балося оце слово, і обрали Степа́на, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Про́хора та Никано́ра, і Ти́мона та Парме́на, і нововірця Миколу з Антіохії, —
6 whom they set before the apostles, and they, having prayed, laid [their] hands on them.
їх поставили перед апо́столів, і, помолившись, вони руки поклали на них.
7 And the word of God increased, and the number of the disciples multiplied in Jerusalem exceedingly; a great multitude of the priests were also obedient to the faith.
І росло Слово Боже, і ду́же мно́жилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухня́ні вірі.
8 And Stephen, full of faith and power, was doing great wonders and signs among the people,
А Степан, повний віри та сили, чинив між наро́дом великі знаме́на та чуда.
9 and there arose certain of those of the synagogue, the [one] called Libertines (and Cyrenians, and Alexandrians, and of those from Cilicia, and Asia), disputing with Stephen,
Тому дехто повстав із синагоги, що зветься ліберти́нська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікі́ї та з Азії, і зачали́ сперечатись із Степа́ном.
10 and they were not able to resist the wisdom and the Spirit with which he was speaking;
Але всто́яти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
11 then they suborned men, saying, “We have heard him speaking slanderous sayings in regard to Moses and God.”
Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова́ говорив на Мойсея та Бога.
12 They also stirred up the people, and the elders, and the scribes, and having come on [him], they caught him, and brought [him] to the Sanhedrin;
І людей попідбу́рювали, і старших та книжників, і, напавши, схопи́ли його, і припрова́дили в синедріо́н.
13 they also set up false witnesses, saying, “This one does not cease to speak evil sayings against this holy place and the Law,
Також свідків фальшивих поставили, які говорили: „Чоловік оцей богознева́жні слова́ безпере́стань говорить на це святе місце та проти Зако́ну.
14 for we have heard him saying that this Jesus the Nazarean will overthrow this place, and will change the customs that Moses delivered to us”;
Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назаряни́н зруйнує це місце та змінить звича́ї, які передав нам Мойсей“.
15 and gazing at him, all those sitting in the Sanhedrin saw his face as it were the face of a messenger.
Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, — як лице Ангола!
