Acts 3
1 And Peter and John were going up at the same time into the temple, at the hour of the prayer, the ninth [hour],
Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
2 and a certain man, being lame from the womb of his mother, was being carried, whom they were laying every day at the gate of the temple, called Beautiful, to ask a kindness from those entering into the temple,
І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
3 who, having seen Peter and John about to go into the temple, was begging to receive a kindness.
Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
4 And Peter, having looked steadfastly toward him with John, said, “Look toward us”;
Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
5 and he was giving heed to them, looking to receive something from them;
Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
6 and Peter said, “I have no silver and gold, but what I have, that I give to you; in the Name of Jesus Christ of Nazareth, rise up and be walking.”
Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
7 And having seized him by the right hand, he raised [him] up, and instantly his feet and ankles were strengthened,
І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
8 and springing up, he stood, and was walking, and entered with them into the temple, walking and springing, and praising God;
і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
9 and all the people saw him walking and praising God,
І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
10 and they knew him, that this it was who for a kindness was sitting at the Beautiful Gate of the temple, and they were filled with wonder and amazement at what has happened to him.
А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
11 And at the lame man who was healed holding Peter and John, all the people ran together to them in the porch called Solomon’s—greatly amazed,
Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
12 and Peter having seen, answered to the people, “Men, Israelites! Why do you wonder at this? Or why do you look on us so earnestly, as if by our own power or piety we have made him to walk?
І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
13 The God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob, the God of our fathers, glorified His child Jesus, whom you delivered up, and denied Him in the presence of Pilate, he having given judgment to release [Him],
Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
14 and you denied the Holy and Righteous One, and desired a man—a murderer—to be granted to you,
Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
15 and the Prince of life you killed, whom God raised out of the dead, of which we are witnesses;
а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
16 and on the faith of His Name, this one whom you see and have known, His Name made strong, even the faith that [is] through Him gave to him this perfect soundness before you all.
І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
17 And now, brothers, I have known that through ignorance you did [it], as also your rulers;
І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
18 and God, what things He had declared before through the mouth of all His prophets, that the Christ should suffer, He thus fulfilled;
Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
19 convert, therefore, and turn back, for your sins being blotted out, that times of refreshing may come from the presence of the LORD,
Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
20 and He may send Jesus Christ who before has been preached to you,
і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
21 whom Heaven required, indeed, to receive until times of a restitution of all things, of which God spoke through the mouth of all His holy prophets from the age. (aiōn g165)
котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn g165)
22 For Moses, indeed, said to the fathers—The LORD your God will raise up a Prophet to you out of your brothers, like to me; you will hear Him in all things, as many as He may speak to you;
Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
23 and it will be, every soul that may not hear that Prophet will be utterly destroyed out of the people;
Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
24 and also all the prophets from Samuel and those following in order, as many as spoke, also foretold of these days.
І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
25 You are sons of the prophets, and of the covenant that God made to our fathers, saying to Abraham: And in your Seed will all the families of the earth be blessed;
Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
26 to you first, God, having raised up His child Jesus, sent Him, blessing you, in the turning away of each one from your evil ways.”
Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
