< 2 Corinthians 8 >
1 And we make known to you, brothers, the grace of God, that has been given in the assemblies of Macedonia,
Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,
2 because in much trial of tribulation the abundance of their joy, and their deep poverty, abounded to the riches of their liberality;
що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;
3 because, according to [their] power, I testify, and above [their] power, they were willing of themselves,
бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —
4 with much plea calling on us to receive the favor and the fellowship of the ministry to the holy ones,
із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.
5 and not according as we expected, but they gave themselves first to the LORD, and to us, through the will of God,
І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,
6 so that we exhorted Titus, that, according as he began before, so also he may also finish this favor to you,
щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.
7 but even as in everything you abound, in faith, and word, and knowledge, and all diligence, and in your love to us, that also in this grace you may abound;
А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.
8 I do not speak according to command, but because of the diligence of others, and proving the genuineness of your love,
Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.
9 for you know the grace of our Lord Jesus Christ, that because of you He became poor—being rich, that you may become rich by that poverty.
Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.
10 And I give an opinion in this: for this [is] expedient to you, who not only to do, but also to will, began before—a year ago,
І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.
11 and now also finish doing [it], that even as [there is] the readiness of the will, so also the finishing, out of that which you have,
А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.
12 for if the willing mind is present, it is well-accepted according to that which anyone may have, not according to that which he does not have;
Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.
13 for I do not speak that for others [to be] released, and you pressured,
Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
14 but by equality, at the present time your abundance—for their want, that also their abundance may be for your want, that there may be equality,
Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,
15 according as it has been written: “He who [gathered] much, had nothing over; and he who [gathered] little, had no lack.”
як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.
16 And thanks to God, who is putting the same diligence for you in the heart of Titus,
Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,
17 because he indeed accepted the exhortation, and being more diligent, he went forth to you of his own accord,
бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.
18 and we sent with him the brother, whose praise in the good news [is] through all the assemblies,
А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,
19 and not only so, but who was also appointed by vote by the assemblies, our fellow-traveler, with this favor that is ministered by us, to the glory of the same Lord, and your willing mind;
і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,
20 avoiding this, lest anyone may blame us in this abundance that is ministered by us,
остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
21 providing right things, not only before the LORD, but also before men;
дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.
22 and we sent our brother with them, whom we proved being diligent many times in many things, and now much more diligent, by the great confidence that is toward you,
А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.
23 whether—about Titus—my partner and fellow-worker toward you, whether—our brothers, apostles of assemblies—glory of Christ;
Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!
24 the showing therefore of your love, and of our boasting on your behalf, show to them, even in the face of the assemblies.
Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!