2 Corinthians 11
1 O that you were bearing with me a little of the folly, but you also bear with me:
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
2 for I am zealous for you with zeal of God, for I betrothed you to one Husband, a pure virgin, to present to Christ,
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
3 and I fear, lest, as the serpent deceived Eve in his subtlety, so your minds may be corrupted from the simplicity that [is] in the Christ;
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
4 for if, indeed, he who is coming preaches another Jesus whom we did not preach, or you receive another spirit which you did not receive, or other good news which you did not accept—well were you bearing [it],
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
5 for I reckon that I have been nothing behind the very chiefest apostles,
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
6 and even if a commoner in speech—yet not in knowledge, but in everything we were made evident in all things to you.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
7 Did I do sin—humbling myself that you might be exalted, because I freely proclaimed the good news of God to you?
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
8 I robbed other assemblies, having taken wages, for your ministry;
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
9 and being present with you, and having been in want, I was chargeable to no one, for the brothers supplied my lack—having come from Macedonia—and I kept myself burdenless to you in everything, and will keep.
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
10 The truth of Christ is in me, because this boasting will not be stopped in regard to me in the regions of Achaia;
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
11 for what reason? Because I do not love you? God has known!
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
12 And what I do, I also will do, that I may cut off the occasion of those wishing an occasion, that in that which they boast they may be found according as we also;
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
13 for those such [are] false apostles, deceitful workers, transforming themselves into apostles of Christ,
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
14 and no wonder—for even Satan transforms himself into a messenger of light;
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
15 [it is] no great thing, then, if his servants also transform themselves as servants of righteousness—whose end will be according to their works.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
16 Again I say, may no one think me to be a fool; and if otherwise, receive me even as a fool, that I also may boast a little.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
17 That which I speak, I do not speak according to the LORD, but as in foolishness, in this the confidence of boasting;
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
18 since many boast according to the flesh, I also will boast:
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
19 for you gladly bear with the fools—being wise,
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
20 for you bear, if anyone is bringing you under bondage, if anyone devours, if anyone takes away, if anyone exalts himself, if anyone strikes you on the face;
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
21 I speak in reference to dishonor, how that we were weak, and in whatever anyone is bold—in foolishness I say [it]—I also am bold.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
22 Are they Hebrews? I also! Are they Israelites? I also! Are they seed of Abraham? I also!
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
23 Are they servants of Christ? As [if] beside myself I speak—I [am] more; in labors more abundantly, in stripes above measure, in prisons more frequently, in deaths many times.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
24 Five times I received from Jews forty [stripes] except one;
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
25 three times I was beaten with rods, once I was stoned, three times I was shipwrecked, I have passed a night and a day in the deep;
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
26 journeys many times, perils of rivers, perils of robbers, perils from [my own] race, perils from nations, perils in city, perils in wilderness, perils in sea, perils among false brothers;
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
27 in laboriousness and painfulness, many times in watchings, in hunger and thirst, many times in fastings, in cold and nakedness;
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
28 apart from the things without—the crowding on me that is daily—the care of all the assemblies.
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
29 Who is weak, and I am not weak? Who is stumbled, and I am not burned?
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
30 If it is necessary to boast, I will boast of the things of my weakness;
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
31 the God and Father of our Lord Jesus Christ—who is blessed for all ages—has known that I do not lie! (aiōn g165)
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. (aiōn g165)
32 In Damascus the governor [under] Aretas the king was watching the city of the Damascenes, wishing to seize me,
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.
33 and I was let down through a window in a rope basket, through the wall, and fled out of his hands.
але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік!
