1 Samuel 5
1 And the Philistines have taken the Ark of God, and bring it in from Eben-Ezer to Ashdod,
А филисти́мляни взяли́ Божого ковчега, і прине́сли його з Евен-Гаезеру до Ашдо́ду.
2 and the Philistines take the Ark of God and bring it into the house of Dagon, and set it near Dagon.
І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на.
3 And the Ashdodites rise early on the next day, and behold, Dagon is fallen on its face to the earth, before the Ark of YHWH; and they take Dagon, and put it back in its place.
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце.
4 And they rise early in the morning on the next day, and behold, Dagon is fallen on its face to the earth, before the Ark of YHWH, and the head of Dagon, and the two palms of its hands are cut off at the threshold, only Dagon’s [body] has been left of him;
А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому.
5 therefore the priests of Dagon, and all those coming into the house of Dagon, do not tread on the threshold of Dagon, in Ashdod, until this day.
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня.
6 And the hand of YHWH is heavy on the Ashdodites, and He makes them desolate, and strikes them with lumps, Ashdod and its borders.
І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його.
7 And the men of Ashdod see that [it is] so, and have said, “The Ark of the God of Israel does not abide with us, for His hand has been hard on us, and on our god Dagon.”
І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“
8 And they send and gather all the princes of the Philistines to them, and say, “What do we do to the Ark of the God of Israel?” And they say, “Let the Ark of the God of Israel be brought around to Gath”; and they bring around the Ark of the God of Israel;
І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
9 and it comes to pass after they have brought it around, that the hand of YHWH is against the city—a very great destruction; and He strikes the men of the city, from small and to great; and lumps break forth on them.
І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки.
10 And they send the Ark of God to Ekron, and it comes to pass, at the coming in of the Ark of God to Ekron, that the Ekronites cry out, saying, “They have brought around the Ark of the God of Israel to us, to put us and our people to death.”
І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“
11 And they send and gather all the princes of the Philistines, and say, “Send the Ark of the God of Israel away, and it turns back to its place, and it does not put us and our people to death”; for there has been a deadly destruction throughout all the city, the hand of God has been very heavy there,
І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́.
12 and the men who have not died have been struck with lumps, and the cry of the city goes up into the heavens.
А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба!
