1 Corinthians 14
1 Pursue love, and earnestly seek the spiritual things, and rather that you may prophesy,
Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
2 for he who is speaking in an [unknown] tongue—he does not speak to men, but to God, for no one listens, and he speaks secrets in spirit;
Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3 and he who is prophesying to men speaks edification, and exhortation, and comfort;
А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
4 he who is speaking in an [unknown] tongue, edifies himself, and he who is prophesying, edifies the Assembly;
Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5 and I wish you all to speak with tongues, and more that you may prophesy, for greater is he who is prophesying than he who is speaking with tongues, except one may interpret, that the Assembly may receive edification.
Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
6 And now, brothers, if I may come to you speaking tongues, what will I profit you, except I will speak to you either in revelation, or in knowledge, or in prophesying, or in teaching?
А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
7 Yet the things without life giving sound—whether pipe or harp—if they may not give a difference in the sounds, how will be known that which is piped or that which is harped?
Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
8 For also, if a trumpet may give an uncertain sound, who will prepare himself for battle?
Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
9 So also you, if you may not give speech easily understood through the tongue—how will that which is spoken be known? For you will be speaking to air.
Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
10 There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and none of them is unmeaning.
Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
11 If, then, I do not know the power of the voice, I will be a foreigner to him who is speaking, and he who is speaking is a foreigner to me;
І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
12 so you also, since you are earnestly desirous of spiritual gifts, seek for the building up of the Assembly that you may abound;
Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
13 for this reason he who is speaking in an [unknown] tongue—let him pray that he may interpret;
Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14 for if I pray in an [unknown] tongue, my spirit prays, and my understanding is unfruitful.
Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
15 What then is it? I will pray [in] the spirit, and I will also pray [with] understanding; I will sing psalms [in] the spirit, and I will also sing psalms [with] understanding;
Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16 since, if you may bless in spirit, he who is filling the place of the commoner, how will he say the Amen at your giving of thanks, since he has not known what you say?
Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
17 For you, indeed, give thanks well, but the other is not built up!
Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18 I give thanks to my God—more than you all with tongues speaking—
Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
19 but I wish to speak five words in an assembly through my understanding, that I also may instruct others, rather than myriads of words in an [unknown] tongue.
Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20 Brothers, do not become children in the understanding, but in the evil be children, and in the understanding become perfect;
Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
21 in the Law it has been written, that, “With other tongues and with other lips I will speak to this people, and even so they will not hear Me, says the LORD”;
У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
22 so that the tongues are for a sign, not to the believing, but to the unbelieving; and the prophecy [is] not for the unbelieving, but for the believing.
Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
23 If, therefore, the whole assembly may come together to the same place, and all may speak with tongues, and there may come in commoners or unbelievers, will they not say that you are mad?
А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24 And if all may prophesy, and anyone may come in, an unbeliever or commoner, he is convicted by all, he is discerned by all,
Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25 and so the secrets of his heart become visible, and so having fallen on [his] face, he will worship God, declaring that God really is among you.
і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
26 What then is it, brothers? Whenever you may come together, each of you has a psalm, has a teaching, has a tongue, has a revelation, has an interpretation. Let all things be for building up;
То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
27 if anyone speaks an [unknown] tongue, by two, or at the most, by three, and in turn, and let one interpret;
Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
28 and if there may be no interpreter, let him be silent in an assembly, and let him speak to himself, and to God.
А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29 And prophets—let two or three speak, and let the others discern,
А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
30 and if [anything] may be revealed to another [who is] sitting, let the first be silent;
Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 for you are able, one by one, all to prophesy, that all may learn, and all may be exhorted,
Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
32 and the spiritual gift of prophets are subject to prophets,
І ко́ряться духи пророчі пророкам,
33 for God is not [a God] of tumult, but of peace, as in all the assemblies of the holy ones.
бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
34 Your women, let them be silent in the assemblies, for it has not been permitted to them to speak, but to be subject, as the Law also says;
нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
35 and if they wish to learn anything, let them question their own husbands at home, for it is a shame to women to speak in an assembly.
Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36 Did the word of God come forth from you? Or did it come to you alone?
Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 If anyone thinks to be a prophet, or spiritual, let him acknowledge the things that I write to you—that they are commands of the LORD;
Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
38 and if anyone is ignorant—let him be ignorant;
Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 so that, brothers, earnestly desire to prophesy, and do not forbid to speak with tongues;
Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 let all things be done decently and in order.
Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!
