< 1 Corinthians 13 >
1 If I speak with the tongues of men and of messengers, and do not have love, I have become sounding brass, or a clanging cymbal;
Якби я розмовляв людськими та ангельськими мовами, але не мав би любові, то був би як мідний гонг, що відлунює, або кимвал, що бряжчить.
2 and if I have prophecy, and know all the secrets, and all the knowledge, and if I have all faith, so as to remove mountains, and do not have love, I am nothing;
І якби я мав [дар] пророцтва та розумів усі таємниці й знання, і якби мав таку віру, що міг би гори пересувати, але не мав би любові, – то я ніщо.
3 and if I give away all my goods to feed others, and if I give up my body that I may be burned, and do not have love, I am profited nothing.
І якби я роздав усе своє майно й віддав власне тіло на спалення, але не мав би любові, то не матиму жодної користі.
4 Love is long-suffering, it is kind, love does not envy, love does not vaunt itself, is not puffed up,
Любов терпляча, любов лагідна, вона не заздрить, не вихваляється, не зазнається.
5 does not act unseemly, does not seek its own things, is not provoked, does not impute evil,
Не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не гнівається, не задумує лихого.
6 [does] not rejoice over unrighteousness, and rejoices with the truth;
Не радіє з неправди, а радіє істині.
7 it bears all things, it believes all, it hopes all, it endures all.
Завжди захищає, завжди вірить, завжди сподівається, завжди все перетерпить.
8 Love never fails; and whether [there be] prophecies, they will become useless; whether tongues, they will cease; whether knowledge, it will become useless;
Любов ніколи не згасає. Хоча пророцтва закінчаться, мови припиняться, а пізнання зникне.
9 for we know in part, and we prophesy in part;
Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково,
10 and when that which is perfect may come, then that which [is] in part will become useless.
але коли прийде те, що досконале, то часткове припиниться.
11 When I was a child, I was speaking as a child, I was thinking as a child, I was reasoning as a child, and when I have become a man, I have made useless the things of the child;
Коли я був дитиною, то говорив як дитина, розумів як дитина й думав як дитина. А коли я став чоловіком, то позбувся того, що дитяче.
12 for we now see obscurely through a mirror, and then face to face; now I know in part, and then I will fully know, as I was also known;
Адже зараз ми бачимо, наче в дзеркалі, нечітко, тоді ж [побачимо] віч-на-віч. Зараз розумію частково, а тоді пізнаю повністю, як і я був пізнаний повністю.
13 and now there remains faith, hope, love—these three; and the greatest of these [is] love.
Нині ж залишаються ці три: віра, надія та любов. Але найбільшою з них є любов.