1 Corinthians 10
1 And I do not wish you to be ignorant, brothers, that all our fathers were under the cloud, and all passed through the sea,
Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили;
2 and all were immersed into Moses in the cloud, and in the sea;
і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
3 and all ate the same spiritual food,
і всі ту саму їжу духовну їли;
4 and all drank the same spiritual drink, for they were drinking of a spiritual rock following them, and the rock was the Christ;
і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос
5 but in the most of them God was not well pleased, for they were strewn in the wilderness,
Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині.
6 and those things became types of us, for our not passionately desiring evil things, as also these desired.
Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
7 Neither become idolaters, as certain of them, as it has been written: “The people sat down to eat and to drink, and stood up to play”;
Анї ідослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати.
8 neither may we commit whoredom, as certain of them committed whoredom, and there fell in one day twenty-three thousand;
Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайпять три тисячі.
9 neither may we tempt the Christ, as also certain of them tempted, and perished by the serpents;
Анї спокутуймо Христа, яко ак деякі з тих спокутували, та й погинули від гадюк.
10 neither murmur, as also some of them murmured, and perished by the destroyer.
Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
11 And all these things happened to those persons as types, and they were written for our admonition, to whom the end of the ages came, (aiōn g165)
Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. (aiōn g165)
12 so that he who is thinking to stand—let him observe, lest he fall.
Тимже, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13 No temptation has taken you—except that of man; and God is faithful, who will not permit you to be tempted above what you are able, but He will make, with the temptation, also the outlet, for your being able to bear [it].
Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14 For this reason, my beloved, flee from the idolatry;
Тим, любі моі, втікайте від ідолського служення.
15 as to wise men I speak—judge what I say.
Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю:
16 The cup of the blessing that we bless—is it not the fellowship of the blood of the Christ? The bread that we break—is it not the fellowship of the body of the Christ?
Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17 Because one bread, one body, are we the many—for we all partake of the one bread.
Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18 See Israel according to the flesh! Are those not eating the sacrifices in the fellowship of the altar?
Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19 What do I say then? That an idol is anything? Or that a sacrifice offered to an idol is anything?
що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?
20 [No, ] but that the things that the nations sacrifice—they sacrifice to demons and not to God; and I do not wish you to come into the fellowship of the demons.
Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21 You are not able to drink the cup of the LORD and the cup of demons; you are not able to partake of the table of the LORD and of the table of demons;
Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22 do we arouse the LORD to jealousy? Are we stronger than He?
Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23 All things are lawful to me, but not all things are profitable; all things are lawful to me, but not all things build up;
Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує.
24 let no one seek his own—but each another’s.
Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25 Eat whatever is sold in the meat-market, not inquiring, because of the conscience,
Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
26 for the earth and its fullness [are] the LORD’s;
Бо Господня земля і повня її.
27 and if anyone of the unbelieving calls you, and you wish to go, eat all that is set before you, inquiring nothing, because of the conscience;
Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти.
28 and if anyone may say to you, “This is a thing sacrificed to an idol,” do not eat, because of that one who showed [it], and of the conscience, for the LORD’s [is] the earth and its fullness:
Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
29 and conscience, I say, not of yourself, but of the other, for why [is it] that my liberty is judged by another’s conscience?
Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маєть ся від совісти другого?
30 And if I partake thankfully, why am I spoken of [as] evil, for that for which I give thanks?
Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?
31 Whether, then, you eat, or drink, or do anything, do all to the glory of God;
Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
32 become offenseless, both to Jews and Greeks, and to the Assembly of God;
Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
33 as I also please all in all things, not seeking my own profit, but that of many—that they may be saved.
яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.
