1 Corinthians 10
1 And I do not wish you to be ignorant, brothers, that all our fathers were under the cloud, and all passed through the sea,
Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море
2 and all were immersed into Moses in the cloud, and in the sea;
та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі,
3 and all ate the same spiritual food,
усі їли ту саму духовну їжу
4 and all drank the same spiritual drink, for they were drinking of a spiritual rock following them, and the rock was the Christ;
й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос.
5 but in the most of them God was not well pleased, for they were strewn in the wilderness,
Але Бог не уподобав більшості з них, тож [їхні тіла] були розсіяні в пустелі.
6 and those things became types of us, for our not passionately desiring evil things, as also these desired.
Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони.
7 Neither become idolaters, as certain of them, as it has been written: “The people sat down to eat and to drink, and stood up to play”;
Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися».
8 neither may we commit whoredom, as certain of them committed whoredom, and there fell in one day twenty-three thousand;
Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі.
9 neither may we tempt the Christ, as also certain of them tempted, and perished by the serpents;
Не випробовуймо Христа, як зробили деякі з них та були вбиті зміями.
10 neither murmur, as also some of them murmured, and perished by the destroyer.
І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником.
11 And all these things happened to those persons as types, and they were written for our admonition, to whom the end of the ages came, (aiōn g165)
Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків. (aiōn g165)
12 so that he who is thinking to stand—let him observe, lest he fall.
Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав!
13 No temptation has taken you—except that of man; and God is faithful, who will not permit you to be tempted above what you are able, but He will make, with the temptation, also the outlet, for your being able to bear [it].
Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати, а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.
14 For this reason, my beloved, flee from the idolatry;
Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства!
15 as to wise men I speak—judge what I say.
Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу!
16 The cup of the blessing that we bless—is it not the fellowship of the blood of the Christ? The bread that we break—is it not the fellowship of the body of the Christ?
Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кров’ю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом?
17 Because one bread, one body, are we the many—for we all partake of the one bread.
Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб.
18 See Israel according to the flesh! Are those not eating the sacrifices in the fellowship of the altar?
Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 What do I say then? That an idol is anything? Or that a sacrifice offered to an idol is anything?
Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення?
20 [No, ] but that the things that the nations sacrifice—they sacrifice to demons and not to God; and I do not wish you to come into the fellowship of the demons.
Ні, але [я маю на увазі], що жертви [язичників] принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів!
21 You are not able to drink the cup of the LORD and the cup of demons; you are not able to partake of the table of the LORD and of the table of demons;
Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів!
22 do we arouse the LORD to jealousy? Are we stronger than He?
Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?
23 All things are lawful to me, but not all things are profitable; all things are lawful to me, but not all things build up;
«Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує.
24 let no one seek his own—but each another’s.
Нехай кожен шукає не свого [блага], а [блага] іншого.
25 Eat whatever is sold in the meat-market, not inquiring, because of the conscience,
Їжте все, що продається на м’ясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління,
26 for the earth and its fullness [are] the LORD’s;
адже «Господеві належить земля і все, що її наповнює».
27 and if anyone of the unbelieving calls you, and you wish to go, eat all that is set before you, inquiring nothing, because of the conscience;
Якщо хтось із невіруючих запросить вас [до столу] й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління.
28 and if anyone may say to you, “This is a thing sacrificed to an idol,” do not eat, because of that one who showed [it], and of the conscience, for the LORD’s [is] the earth and its fullness:
Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.
29 and conscience, I say, not of yourself, but of the other, for why [is it] that my liberty is judged by another’s conscience?
Я кажу не про ваше сумління, а про [сумління] іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 And if I partake thankfully, why am I spoken of [as] evil, for that for which I give thanks?
Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував?
31 Whether, then, you eat, or drink, or do anything, do all to the glory of God;
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога.
32 become offenseless, both to Jews and Greeks, and to the Assembly of God;
Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої,
33 as I also please all in all things, not seeking my own profit, but that of many—that they may be saved.
як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але [користі] багатьох, щоб вони отримали спасіння.
