1 Corinthians 1
1 Paul, a called apostle of Jesus Christ, through the will of God, and Sosthenes the brother,
Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,
2 to the Assembly of God that is in Corinth, to those sanctified in Christ Jesus, called holy ones, with all those calling on the Name of our Lord Jesus Christ in every place—both theirs and ours:
Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —
3 Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ!
благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
4 I give thanks to my God always concerning you for the grace of God that was given to you in Christ Jesus,
Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,
5 that in everything you were enriched in Him, in all discourse and all knowledge,
бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,
6 according as the testimony of the Christ was confirmed in you,
бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,
7 so that you are not behind in any gift, waiting for the revelation of our Lord Jesus Christ,
так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.
8 who also will confirm you to the end—unblamable in the day of our Lord Jesus Christ;
Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
9 faithful [is] God, through whom you were called into the fellowship of His Son Jesus Christ our Lord.
Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
10 And I call on you, brothers, through the Name of our Lord Jesus Christ, that the same thing you may all say, and there may not be divisions among you, and you may be perfected in the same mind, and in the same judgment,
Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
11 for it was signified to me concerning you, my brothers, by those of Chloe, that contentions are among you;
Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.
12 and I say this, that each one of you says, “I, indeed, am of Paul,” and “I of Apollos,” and “I of Cephas,” and “I of Christ.”
А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.
13 Has the Christ been divided? Was Paul crucified for you? Or were you immersed into the name of Paul?
Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?
14 I give thanks to God that I immersed no one of you, except Crispus and Gaius—
Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,
15 that no one may say that to my own name I immersed;
щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.
16 and I also immersed Stephanas’ household—further, I have not known if I immersed any other.
Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
17 For Christ did not send me to immerse, but to proclaim good news, not in wisdom of discourse, that the Cross of the Christ may not be made of no effect;
Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
18 for the word of the Cross to those indeed perishing is foolishness, and to us—those being saved—it is the power of God,
Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!
19 for it has been written: “I will destroy the wisdom of the wise, and the intelligence of the intelligent I will bring to nothing”;
Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“
20 where [is] the wise? Where the scribe? Where a disputer of this age? Did God not make foolish the wisdom of this world? (aiōn g165)
Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? (aiōn g165)
21 For seeing in the wisdom of God the world through the wisdom did not know God, it pleased God through the foolishness of the preaching to save those believing.
Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.
22 Since also Jews ask a sign, and Greeks seek wisdom,
Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,
23 also we preach Christ crucified, to Jews, indeed, a stumbling-block, and to Greeks foolishness,
а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,
24 and to those called—both Jews and Greeks—Christ the power of God, and the wisdom of God,
а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!
25 because the foolishness of God is wiser than men, and the weakness of God is stronger than men;
Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!
26 for see your calling, brothers, that not many [are] wise according to the flesh, not many mighty, not many noble;
Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.
27 but God chose the foolish things of the world that He may put the wise to shame; and God chose the weak things of the world that He may put the strong to shame;
Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
28 and God chose the base things of the world, and the things despised, and the things that are not, that He may make useless the things that are—
і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.
29 that no flesh may glory before Him;
так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.
30 but out of Him you are in Christ Jesus, who became to us from God wisdom, righteousness also, and sanctification, and redemption,
А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,
31 that, according as it has been written: “He who is glorying—let him glory in the LORD.”
щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“
