Psalms 95

1 O come, let us sing unto the Lord: let us shout joyfully to the rock of our salvation.

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Let us come before his presence with thanksgiving, and shout joyfully unto him with psalms.

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 For a great God is the Lord, and a great King above all Gods;

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 In whose hand are the deep places of the earth; and whose are the heights of mountains;

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 Whose is the sea, and who hath made it; and whose hands have formed the dry land.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Oh come, let us prostrate ourselves and bow down: let us kneel before the Lord our Maker.

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 For he is our God; and we are the people of his pasture, and the flock of his hand: yea, this day, if ye will hearken to his voice,

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Harden not your heart, as at Meribah, as on the day of the temptation in the wilderness:

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 When your fathers tempted me, proved me, although they had seen my doing.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Forty years long did I feel loathing on that generation, and I said, It is a people of an erring heart; and they truly acknowledged not my ways:

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 So that I swore in my wrath, that they should not enter into my rest.

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»