Psalms 90
1 BOOK FOURTH: “A prayer of Moses the man of God.” Lord, a place of refuge hast thou been unto us in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Before yet the mountains were brought forth, or thou hadst ever produced the earth and the world, even from everlasting to everlasting, thou art God.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Thou turnest man to contrition, and sayest, Return ye children of men.
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 For a thousand years are in thy eyes but as the yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Thou carriest them away as with a flood; they are as a sleep: in the morning [they grow] like the grass which changeth.
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 In the morning it blossometh, and is changed: in the evening it is mowed off, and withereth.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 For [thus] are we consumed by thy anger, and by thy fury are we terrified.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Thou hast set our iniquities before thee, our concealed sins before the light of thy countenance.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 For all our days are passed away in thy wrath: we consume our years like a word that is spoken.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 The days of our years in this life are seventy years; and if by uncommon vigor they be eighty, yet is their greatness trouble and mishap; for it soon hasteneth off, and we fly away.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Who knoweth the strength of thy anger, and thy wrath which is like the fear of thee?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Let us then know how to number our days, that we may obtain a heart endowed with wisdom.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Return, O Lord, how long yet? and bethink thee concerning thy servants.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 O satisfy us in the morning with thy kindness, that we may be glad and rejoice throughout all our days.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Cause us to rejoice as many days as those wherein thou hast afflicted us, the years wherein we have seen unhappiness.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Let thy act be visible on thy servants, and thy majesty over their children.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 And may the beauty of the Lord our God be upon us; and the work of our hands do thou firmly establish upon us: yea, the work of our hands—firmly establish thou it.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
