Psalms 65
1 “To the chief musician, a psalm [and] song of David.” For thee praise is waiting, O God, in Zion: and unto thee shall vows be paid.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належить тиха хвала на Сіоні, і перед Тобою будуть виконані обітниці.
2 O thou that hearest prayer, unto thee all flesh shall come.
Ти чуєш молитву; усе живе приходить до Тебе.
3 The iniquitous things have become too mighty for me: our transgressions—these wilt thou wipe away.
Здолали мене справи беззаконні, [але] Ти очистиш нас від переступів наших.
4 Happy is he whom thou choosest, and causest to approach, that he may dwell in thy courts: let us be satisfied with the happiness of thy house, the holiness of thy temple.
Блаженний той, кого Ти обираєш і наближуєш, щоб він мешкав у Твоїх дворах! Ми наситимося благами Твого дому, святого Твого Храму.
5 With terrific deeds in righteousness wilt thou answer us, O God of our salvation, who art the confidence of all the ends of the earth, and of the sea, that are far away;
Ти справедливо відповідаєш нам [діяннями], що страх наводять, Боже, Рятівнику наш, надіє всіх країв землі й далеких морів!
6 Who setteth firmly the mountains by his power, who is girded with might;
Ти, підперезаний могутністю, утверджуєш гори Своєю силою.
7 Who assuageth the roaring of the seas, the roaring of their waves, and the tumult of nations.
Ти втихомирюєш шум морів, шум їхніх хвиль і рик племен.
8 And they that dwell in the uttermost parts are afraid of thy wondrous signs: the outgoings of the morning and evening thou causest to rejoice.
І злякаються мешканці країв землі через знаменні діяння Твої. Вихід ранку й захід вечора Ти вигуками радості наповнюєш.
9 Thou hast thought of the earth, and waterest her abundantly; thou greatly enrichest her; the brook of God is full of water: thou preparest their corn, when thou hast thus prepared her.
Ти турбуєшся про землю й напуваєш її, збагачуєш її щедро. Потік Божий повний води – Ти готуєш людям зерно, бо так влаштував Ти землю.
10 Watering her furrows abundantly, smoothing down her ridges, thou softenest her with showers; thou blessest her growth.
Ти зволожуєш її ріллю, рівняєш її борозни, розм’якшуєш рясними дощами, благословляєш її збіжжя.
11 Thou hast crowned the year of thy goodness; and thy tracks drop fatness:
Ти увінчуєш рік добротою Своєю, і стежки Твої крапають жиром.
12 The pastures of the wilderness are dropping [with plenty]: and the hills are girt with gladness.
Крапають вологою пустельні пасовища, і радістю оперізуються пагорби.
13 The meadows are clothed with flocks, and the valleys are enveloped with corn: men shout for joy, [yea, ] they also sing.
Луги вдяглися отарами худоби, і долини вкрилися зерном. [Усі] радісно вигукують і співають!
