Psalms 41
1 “To the chief musician, a psalm of David.” Happy is he that careth for the poor: on the day of evil will the Lord deliver him.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
2 The Lord will preserve him, and keep him alive; he shall be made happy on the earth: and thou wilt not deliver him unto the revengeful desire of his enemies.
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
3 The Lord will sustain him upon the bed of painful disease: thou changest all his couch in his sickness.
На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
4 I said, Lord, be gracious unto me: heal my soul; for I have sinned against thee.
Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 My enemies speak evil of me, When will he die, and his name perish?
Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
6 And if he come to see [me], he speaketh falsely: his heart gathereth wickedness to itself; he goeth abroad [and] speaketh it.
А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
7 Altogether whisper against me all that hate me: against me do they devise my injury.
Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
8 “His godless deed [say they] is poured out over him: as he lieth there he will never more rise up again.”
„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
9 Yea, even the man that should have sought my welfare, in whom I trusted, who eateth my bread, hath lifted up his heel against me.
Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
10 But thou, O Lord, be gracious unto me, and raise me up, that I may requite it unto them.
Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
11 By this do I know that thou art pleased with me, that my enemy doth not triumph over me.
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
12 But as for me, thou upholdest me in my integrity, and placest me before thy presence for ever.
А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
13 Blessed be the Lord the God of Israel from everlasting, and to everlasting. Amen, and Amen. BEGIM
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
