Psalms 34
1 “By David, when he disguised his reason before Abimelech, who drove him away, and he departed.” I will bless the Lord at all times: continually shall his praise be in my mouth.
[Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
2 My soul shall make her boast in the Lord: the humble shall hear it, and be rejoiced.
Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
3 Oh magnify the Lord with me, and let us exalt his name together.
Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
4 I sought the Lord, and he answered me, and from all that I dreaded did he deliver me.
Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
5 They [who] looked unto him, were indeed enlightened, and their faces were not put to the blush.
Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
6 This poor man cried, and the Lord heard him, and out of all his distresses did he save him.
Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
7 The angel of the Lord encampeth round about those who fear him, and delivereth them.
Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
8 Experience and see that the Lord is good: happy is the man that trusteth in him.
Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
9 Oh fear the Lord, ye his saints: for there is no want to those who fear him.
Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
10 The young lions do lack, and suffer hunger; but those who seek the Lord shall not want any good.
Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
11 Come, ye children, hearken unto me: the fear of the Lord will I teach you.
Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
12 Who is the man that desireth life, loveth [many] days, that he may see happiness?
Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
13 Guard thy tongue from evil, and thy lips from speaking deceit.
стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
14 Depart from evil, and do good; seek peace, and pursue it.
Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
15 The eyes of the Lord are directed unto the righteous, and his ears unto their cry.
Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
16 [But] the anger of the Lord is against those that do evil, to cut off from the earth their remembrance.
Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
17 Those cry, and the Lord heareth, and from all their distresses he delivereth them.
Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
18 The Lord is nigh unto those that are broken-hearted: and he saveth those that are of a contrite spirit.
Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
19 Many are the afflictions of the righteous; but out of them all the Lord ever delivereth him.
Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
20 He watcheth all his bones: not one of them is broken.
Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
21 The evil will slay the wicked: and they who hate the righteous shall incur guiltiness.
Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
22 The Lord redeemeth the soul of his servants: and all that trust in him shall not incur guiltiness.
Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
