Psalms 18
1 “To the chief musician, by the servant of the Lord, by David, who spoke unto the Lord the words of this song on the day that the Lord had delivered him out of the power of all his enemies, and from the hand of Saul; And he said,” I ever love thee, O Lord, my strength.
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 The Lord is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my rock, in whom I trust; my shield, and the horn of my salvation, and my high tower.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Praised, I cried, be the Lord, and from my enemies was I saved.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 The bonds of death encompassed me, and the floods of destruction made me afraid.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 [When] in my distress I called upon the Lord, and unto my God I cried: he heard from his temple my voice, and my complaint came before him, even into his ears.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Then shook and trembled the earth; and the foundations of the mountains were moved; and they were shaken, because he was wroth.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Smoke went up in his anger and consuming fire out of his mouth: coals flamed forth from him.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 And he bent the heavens, and came down: and thick darkness was under his feet:
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 And he rode upon a cherub, and flew along, and he flitted by upon the wings of the wind.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 He made darkness his hiding-place, round about him as his pavilion, dark waters, thick clouds of the skies.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 From the brightness before him his thick clouds passed away, [with] hail-stones and coals of fire.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 And the Lord thundered in the heavens, and the Most High uttered forth his voice, [with] hail-stones and coals of fire.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 And he sent out his arrows, and scattered them; and he shot forth lightnings, and discomfited them.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 And then were seen the channels of the waters, and there were laid open the foundations of the world, through thy rebuke, O Lord, through the blast of the breath of thy nostrils.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 He stretched out from above [his hand], he took me; he drew me out from mighty waters.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 He delivered me from my enemy, the strong, and from those that hated me, when they were too mighty for me.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 They overcame me on the day of my calamity; but the Lord became my stay.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 And he brought me forth into a large space; he delivered me, because he had delight in me.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 The Lord rewarded me according to my righteousness; according to the purity of my hands did he recompense me.
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 For I have kept the ways of the Lord, and have not wickedly departed from my God.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 For all his ordinances were before me, and his statutes had I not put away from me.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 I was also upright with him, and I guarded myself against my iniquity.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Therefore did the Lord recompense me according to my righteousness, according to the purity of my hands before his eyes.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 With the kind thou wilt show thyself kind; with the upright man thou wilt show thyself upright;
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 With the pure thou wilt show thyself pure; and with the perverse thou wilt wage a contest.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 For thou wilt indeed save the afflicted people; but haughty eyes wilt thou bring down.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 For thou wilt cause my light to shine: the Lord my God will enlighten my darkness.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 For [aided] by thee I run through a troop; and [helped] by my God I leap over a wall.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 As for God, —his way is perfect; the word of the Lord is tried: he is a shield to all those that trust in him.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 For who is God save the Lord? or who is a rock beside our God?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 He is the God that girdeth me with strength, and rendereth my way unobstructed.
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 He maketh my feet like those of the hinds, and upon my high-places he causeth me to stand.
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 He teacheth my hands for the war, so that a brazen bow is bent by my arms.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 And thou gavest me the shield of thy salvation, and thy right hand supported me: and thy meekness hath made me great.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Thou enlargest my steps under me, so that my joints do not slip.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 I pursue my enemies, and overtake them; and I return not again till I have made an end of them.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 I crush them that they are not able to rise: they fall under my feet.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 For thou hast girded me with strength for the war: thou subduest my opponents under me.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 And my enemies thou causest to turn their back to me; and those that hate me, —that I may destroy them.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 They cry, but there is none to help; unto the Lord, —but he answereth them not.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 And I beat them small as the dust before the wind: like the dirt in the streets do I cast them out.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Thou deliverest me from the contests of the people; thou appointest me to be the head of nations: a people that I know not shall serve me.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 As soon as their ear heareth they shall be obedient to me: the children of the stranger shall utter flattery unto me.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 The children of the stranger shall fade away, and come forth trembling out of their close places.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 The Lord liveth, and blessed be my Rock; and exalted be the God of my salvation;
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 The God that granteth me vengeance, and subdueth nations under me;
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 That delivereth me from my enemies: also above my opponents thou liftest me up; thou deliverest me from the man of violence.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Therefore will I give thanks unto thee among the nations, O Lord, and unto thy name will I sing praises, —
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 [To him] that maketh great the salvation of his king, and who sheweth kindness to his anointed, to David, and to his seed for ever.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
