Psalms 17
1 “A prayer of David.” Hear, O Lord, [the cause of] righteousness, attend unto my entreaty, give ear unto my prayer, coming from lips without deceit.
Молитва Дави́дова.
2 Let from thy presence my sentence come forth; let thy eyes behold what is right.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
3 Thou hast proved my heart; thou hast thought of me in the night; thou hast refined me—thou couldst find nothing: my purpose doth not pass beyond [the words of] my mouth.
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
4 Among the deeds of men did I observe, by the word of thy lips, the paths of the dissolute.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 My steps held firmly to thy tracks, [and] my footsteps did not slip.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
6 I call on thee, for thou wilt answer me, O God: incline thy ear unto me, hear my speech.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 Show marvelously thy loving-kindnesses, O thou that savest those who put their trust [in thee] from those that rise up [against them] by thy right hand.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
8 Keep me as the apple of the eye; conceal me under the shadow of thy wings,
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 From the wicked that despoil me, my enemies, who, to take my life, compass me about.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 They are enclosed in their own fat: with their mouth they speak proudly.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
11 On our steps they now encompass us: they direct their eyes to turn aside in the land.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
12 Every man is just like a lion that is greedy to tear his prey, and like a young lion lurking in a covert.
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
13 Arise, O Lord, prevent him, cast him down; deliver my soul from the wicked, who is thy sword, —
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 From these men—thy hand—O Lord, from the men of this world, whose portion is in this life, and whose belly thou fillest with thy hidden treasure: they have children in plenty, and leave the rest of their substance to their babes.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
15 As for me, in righteousness shall I behold thy face: I shall be satisfied, when I awake, with contemplating thy likeness.
А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
