Proverbs 25
1 Also these are the proverbs of Solomon, which the men of Hezekiah the king of Judah have collected.
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 It is the honor of God to conceal a thing; but the honor of kings is to search out a matter.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 As are the heavens for height, and the earth is for depth, so should the heart of kings be unsearchable.
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Take away the dross from the silver, and there will come forth a vessel for the melter.
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 Take away the wicked from before the king, and his throne will be firmly established in righteousness.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Do not glorify thyself in the presence of the king, and force thyself not into the place of great men;
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 For better it is that it be said unto thee, “Come up hither,” than that thou shouldst be put lower in the presence of the prince, which thy own eyes have [often] seen.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Do not proceed to a contest hastily, lest [thou know not] what thou wilt have to do at its end, when thy neighbor hath put thee to confusion.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Carry on thy cause with thy neighbor; but lay not open the secret of another:
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 Lest he that heareth it put thee to shame, and thy infamy never be removed.
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 Like apples of gold among figures of silver is a word spoken in a proper manner.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 As an earring of gold, and a pendant of fine gold, so is a wise reprover toward an ear that listeneth.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 As the cooling of snow on a harvest-day, so is a faithful messenger to those that send him; for he refresheth the soul of his master.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 Like clouds and wind without rain, so is a man that vaunteth falsely of a gift.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 By long forbearing is a prince persuaded, and a soft tongue breaketh bones.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 Hast thou found honey: eat so much as is sufficient for thee: lest thou consume too much of it, and have to vomit it forth.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Make thy foot scarce in the house of thy friend: lest he have too much of thee, and so hate thee.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 A battle-axe, and a sword, and a sharpened arrow is a man that testifieth as a false witness against his neighbor.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Like a broken tooth and a foot out of joint, is confidence in a treacherous man in a time of distress.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 [As] he that taketh off his garment on a cold day, [as] vinegar is upon natron: so is he that singeth songs before an unhappy heart.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 If thy enemy be hungry, give him bread to eat; and if he be thirsty, give him water to drink;
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 For though thou gatherest coals of fire upon his head, yet will the Lord repay it unto thee.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 The north wind bringeth forth rain: so doth secret talking, angry countenances.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 It is better to dwell in the corner of a roof, than with a quarrelsome woman even in a roomy house.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 As cold water is to a fainting soul, so are good news from a far-off country.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 Like a turbid spring and a corrupt fountain, is a righteous man that giveth way before the wicked.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 To eat too much honey is not good: so is it honor to set a limit to men's honor.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 Like a city that is broken in, and is without walls: so is the man that hath no control over his spirit.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
