< Proverbs 24 >
1 Be thou not envious of bad men, and do not long to be with them.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 For their heart meditateth destruction, and of mischief do their lips speak.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Through wisdom is a house built; and through understanding is it firmly established;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 And through knowledge are chambers filled with all manner of precious and pleasant wealth.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 A wise man is [always] in power; and a man of knowledge fortifieth [his] strength.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 For by wise counsel canst thou conduct thy war; and there is help in a multitude of counsellors.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Wisdom is too high for a fool: in the gate can he not open his mouth.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Him that deviseth to do evil, men call a master of wicked devices.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 The counsel of folly is sin; and an abomination to men is the scorner.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 If thou despond on the day of distress, thy strength is small.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Deliver those that are taken unto death, and those that are moved away to the slaughter hold back.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 If thou shouldst say, Behold, we know not this man: lo, he that weigheth hearts will truly regard it, and he that keepeth thy soul will surely know it; and he will give a recompense to man according to his doing.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Eat honey, my son, because it is good; and the fine honey, which is sweet to thy palate:
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 So obtain the knowledge of wisdom for thy soul: when thou hast found her, then shall there be a [happy] future, and thy hope shall not be cut off.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Lie not in wait, O wicked man! against the dwelling of the righteous; waste not his resting-place;
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 For though the righteous were to fall seven times, he will rise up again; but the wicked shall stumble into misfortune.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 At the fall of thy enemy do not rejoice; and at his stumbling let not thy heart be glad:
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 Lest the Lord see it and it be displeasing in his eyes, and he turn away from him his wrath.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Fret not thyself because of evil-doers, neither be thou envious of the wicked;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 For there will be no [happy] future for the bad man: the lamp of the wicked will be quenched.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 My son, fear the Lord and the king: with those that are desirous to change do not mingle thyself;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 For suddenly will their calamity arise; and who knoweth the ruin of both of them!
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 These things also are for the wise. To have respect of persons in judgment is not good.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Him that saith unto the wicked, Thou art righteous, will the people denounce, him will nations hold accursed;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 But to those that punish delight shall be given, and upon them shall come the blessing of the good.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Men will kiss the lips of him that giveth a proper answer.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Prepare without thy work, and make it fit in the field for thyself: and afterward build thy house.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Be not without cause a witness against thy neighbor; for wouldst thou beguile with thy lips?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Say not, As he hath done to me so will I do to him: I will recompense every man according to his doing.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 By the field of a slothful man I once passed along, and by the vineyard of a man void of sense:
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 And, lo, it was all grown over with thorns, nettles had covered its surface, and its stone-wall was broken down.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 And when I had indeed beheld [this] I took it to my heart: I saw it, and received a warning.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 “A little [more] sleep, a little slumber, a little folding of the hands in lying down;”
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 But then will thy poverty come like a rover; and thy wants as a man armed with a shield.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“