Proverbs 22
1 A good name is preferable to abundant riches, and good grace, to silver and to gold.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 The rich and poor meet together: the Lord is the maker them all.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 The prudent foreseeth the evil, and hideth himself; but the simple pass on, and are punished.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 The reward of humility [and] the fear of the Lord are riches and honor, and life.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Thorns and snares are on the way of a perverse man: he that doth guard his soul will keep far from them.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Train up the lad in accordance with his course: even when he groweth old, will he not depart from it.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 A rich man ruleth over the poor, and the borrower is servant to the man that lendeth.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 He that soweth injustice will reap wrong-doing; and the rod of God's wrath will not fail.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 A man of a benevolent eye will indeed be blessed; for he giveth of his bread to the poor.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Drive away the scorner, and strife will go off; and then will cease contention and dishonor.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 He that loveth with a pure heart, and hath grace on his lips, will have the king as his friend.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 The eyes of the Lord guard knowledge, and he overturneth the words of the treacherous.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 The slothful saith, There is a lion without, in the midst of the streets shall I be murdered.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 A deep pit is the mouth of adulterous women: he that hath obtained the indignation of the Lord will fall thereinto.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 When folly is bound fast to the heart of a lad, the rod of correction must remove it far from him.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 He that oppresseth the poor to increase his riches, [must at length] give to the rich, and come only to want.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Incline thy ear, and hear the words of the wise, and apply thy heart unto my knowledge.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For it is a pleasant thing if thou keep them within thy bosom, if they be altogether firmly seated upon thy lips.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 That thy trust may be in the Lord, have I made them known to thee this day, yea, even to thee.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Have not I written for thee excellent things in counsels and knowledge,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 That I might make thee know rectitude, the sayings of truth; that thou mightest bring back answers of truth to those that send thee?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Rob not the poor, because he is poor, neither crush the afflicted in the gate;
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For the Lord will plead their cause, and despoil the life of those that despoil them.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Make no friendship with a man given to anger; and with a man of fury thou must have no intercourse:
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Lest thou learn his ways, and get a snare for thy own soul.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Be not one of those that pledge their hand, or of those that are sureties for debts.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 If thou have nothing to pay, why should he take away thy bed from under thee?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Remove not the ancient landmark, which thy fathers have established.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Seest thou a man that is diligent in his work? before kings may he place himself: let him not place himself before obscure men.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
