Leviticus 26
1 Ye shall not make yourselves any idols, and a graven image, or a standing image shall ye not rear up unto you, and any carved stone shall you not place in your land, to bow down upon it; for I am the Eternal your God.
Не зробите собі божкі́в та ідола, і кам'яного стовпа́ не поставите собі, і ка́меня з фіґурами не покладете в вашім кра́ї, щоб кла́нятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!
2 My sabbaths shall ye keep, and my sanctuary shall ye reverence: I am the Lord.
Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!
3 If in my statutes ye walk, and if my commandments ye keep, and do them:
Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,
4 Then will I give you rains in their due season, and the earth shall yield her products, and the tree of the field shall yield its fruit.
то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій.
5 And the threshing shall reach with you unto the vintage, and the vintage shall reach unto sowing-time; and ye shall eat your bread to the full, and ye shall dwell in safety in your land.
І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї.
6 And I will give peace in the land, and ye shall lie down, with none to make you afraid; and I will remove evil beasts out of the land, and the sword shall not pass through your land.
І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш.
7 And ye shall chase your enemies, and they shall fall before you by the sword.
І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча.
8 And five of you shall chase a hundred, and a hundred of you shall chase ten thousand; and your enemies shall fall before you by the sword.
І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.
9 And I will turn myself unto you, and make you fruitful, and multiply you; and I will establish my covenant with you.
І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.
10 And ye shall eat very old store, and the old shall ye remove away because of the new.
І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м.
11 And I will set my dwelling among you; and my soul shall not loath you.
І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.
12 And I will walk among you, and I will be to you a God, and ye shall be to me a people.
І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом.
13 I am the Eternal your God, who have brought you forth out of the land of Egypt, that ye should not be their bond-men; and I have broken the bands of your yoke, and caused you to walk upright.
Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою.
14 But if ye will not hearken unto me, and will not do all these commandments;
А коли ви не будете слухня́ні Мені, і не вико́нуватиме всіх тих за́повідей,
15 And if my statutes ye despise, and if my ordinances your soul loath, so as not to do all my commandments, in that ye break my covenant:
і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —
16 Then will I also do this unto you, and I will inflict on you terror, consumption, and the burning ague, that consume the eyes, and cause sorrow of heart; and ye shall sow in vain your seed, for your enemies shall eat it.
то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.
17 And I will set my face against you, and ye shall be struck down before your enemies: and they that hate you shall bear rule over you; and ye shall flee while there is no one pursuing you.
І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
18 And if with these things even ye will not yet hearken unto me: then will I chastise you yet more, sevenfold for your sins.
А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́.
19 And I will break the pride of your power; and I will make your heaven as iron, and your earth as copper:
І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!
20 And in vain shall your strength be spent; for your land shall not yield her products, and the tree of the land shall not yield its fruit.
І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду.
21 And if ye walk yet contrary unto me, and if you refuse to hearken unto me: then will I bring more plagues upon you, sevenfold according to your sins.
А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
22 And I will send out against you the beasts of the field, which shall rob you of your children, and destroy your cattle, and diminish yourselves; so that your roads shall be desolate.
І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.
23 And if notwithstanding these things ye will not be reformed by me, and walk contrary unto me:
А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не,
24 Then will I also walk contrary unto you, and I also will punish you, sevenfold for your sins.
то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.
25 And I will bring over you the sword, avenging the quarrel of my covenant, so that ye shall be gathered together within your cities; and then will I send the pestilence among you, that ye shall deliver yourselves into the hand of the enemy;
І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога.
26 When I break unto you the staff of bread; and ten women shall bake your bread in one oven, and they shall deliver your bread again by weight; and ye shall eat, and not be satisfied.
Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.
27 And if notwithstanding this ye will not hearken unto me, but walk contrary unto me:
А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,
28 Then will I also walk contrary unto you in fury; and I, even I, will chastise you, sevenfold for your sins.
то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —
29 And ye shall eat the flesh of your sons, and the flesh of your daughters shall ye eat.
і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...
30 And I will destroy your high-places, and cut down your sun-images, and cast your carcasses upon the carcasses of your idols; and my soul shall loath you.
І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!
31 And I will render your cities a waste, and I will make desolate your sanctuaries, and I will not smell the savor of your sweet odors.
І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.
32 And I will surely make desolate the land: and your enemies who dwell therein shall be astonished at it.
І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.
33 And you will I scatter among the nations, and I will draw out after you the sword; and your land shall be a desolate wild, and your cities shall be a waste.
А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...
34 Then shall the land satisfy its sabbaths, all the days of its desolation, when ye are in the land of your enemies: then shall the land rest, and satisfy its sabbaths.
Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.
35 All the days of its desolation shall it rest, the time which it did not rest in your sabbaths, when ye dwelt upon it.
По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.
36 And regarding those that are left of you, I will send a faintness into their hearts in the lands of their enemies; and the sound of a leaf shaken shall chase them; and they shall flee, as fleeing from the sword; and they shall fall with none pursuing.
А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...
37 And they shall stumble one over the other, as before the sword, without one pursuing: and ye shall have no power to stand up before your enemies.
І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.
38 And ye shall be lost among the nations, and the land of your enemies shall consume you.
І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.
39 And they that are left of you shall pine away in their iniquity in the land of your enemies; and also through the iniquities of their fathers shall they pine away with them.
А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.
40 And they shall then confess their iniquity, and the iniquity of their fathers, [that] through their trespass which they trespassed against me, and also that [because] they had walked contrary unto me:
І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не.
41 I also had to walk contrary unto them, and to bring them into the land of their enemies; and then shall their uncircumcised heart be humbled, and then shall they satisfy their iniquity.
Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи.
42 And I will then remember my covenant with Jacob, and also my covenant with Isaac, and also my covenant with Abraham will I remember; and the land will I remember.
І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край.
43 For the land shall be forsaken by them, and shall satisfy its sabbaths, while it lieth desolate without them, and they shall satisfy their iniquity; because, even because my ordinances they despised, and my statutes their soul loathed.
А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.
44 And yet for all that, though they be in the land of their enemies, will I not cast them away, neither will I loath them, to destroy them utterly, to break my covenant with them; for I am the Lord their God.
А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!
45 But I will remember for their sakes the covenant of their ancestors, whom I brought forth out of the land of Egypt before the eyes of the nations, that I might be unto them a God: I am the Lord.
І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“
46 These are the statutes and ordinances and laws, which the Lord made between him and the children of Israel on mount Sinai, by the hand of Moses.
Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.
