Job 12
1 Then answered Job, and said,
А Йов відповів та й сказав:
2 Truly ye are indeed the [right kind of] people, and with you wisdom must die out.
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 I also have sense like you; I do not fall short compared with you: and who possesseth not such things as these?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 I am as one laughed at by his friend, who calleth upon God, while he answered him: [yea, ] a laughing-stock though righteous and innocent.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 To the unfortunate there is given contempt— according to the thoughts of him that is at ease— prepared [also] for those whose foot slippeth.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Prosperous are the tents of robbers, and security is given to those that provoke God. to him who carrieth his god in his hand.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Yet, do only ask of the beasts, and they will instruct thee; and the fowls of the heavens, and they will tell it thee;
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Or speak to the earth, and she will instruct thee; and the fishes of the sea will inform thee
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Who knoweth not through all these that the hand of the Lord hath wrought this?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 [He] in whose hand is the soul of every living thing, and the spirit of all the bodies of men?
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Doth not the ear try words, as the palate tasteth food for itself?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 So It with the ancients wisdom, and with [those of] length of days understanding,
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 That with him are wisdom and strength, his are counsel and understanding.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Behold, he pulleth down, and there can be no rebuilding: he locketh [the prison] upon a man, and there can be no opening,
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Behold, he restraineth the waters, and they dry up; or he suffereth them to flow, and they overturn the earth.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 With him are strength and counsel: his are the deceived and the deceiver.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 He leadeth counsellors away bereft of sense, and maketh the judges fools.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 He looseth the bond of kings, and bindeth a girdle around their loins.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 He leadeth priests away bereft of sense, and the powerful he causeth to walk on crooked paths.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 He removeth the speech from trusty speakers, and taketh away the intelligence of the aged.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 He poureth contempt upon princes, and the belt of the mighty be looseneth.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 He layeth open deep things from the midst of darkness, and bringeth out unto light the shadow of death.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 He permitteth the nations to become great, and destroyeth them: he spreadeth out the nations, and leadeth them away.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 He taketh away the sense of the chiefs of the people of the land, and causeth them to wander astray in a wilderness when there is no way.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 They grope in the dark without light, and he causeth them to wander astray like a drunken man.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
