Exodus 2
1 And there went a man of the house of Levi, and took a daughter of Levi.
І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2 And the woman conceived, and bore a son; and when she saw him that he was a goodly child, she hid him three months.
І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3 And when she could no longer hide him, she took for him a box of bulrushes, and daubed it with slime and with pitch; and she put the child therein, and laid it amidst the flags by the brink of the river.
Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.
4 And his sister placed herself afar off, to ascertain what would be done to him.
А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5 And the daughter of Pharaoh came down to wash herself at the river; and her maidens walked along by the side of the river; and when she saw the box among the flags, she sent her maid and fetched it.
І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6 And she opened it, and saw the child, and, behold, it was a weeping boy; and she had compassion on him, and said, This is one of the Hebrews' children.
І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“
7 Then said his sister to Pharaoh's daughter, Shall I go and call thee a nurse of the Hebrew women, that she may nurse for thee the child?
І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“
8 And Pharaoh's daughter said to her, Go; and the maiden went and called the mother of the child.
І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9 And Pharaoh's daughter said unto her, Take away this child, and nurse him for me, and I will give thee thy wages; and the woman took the child, and nursed him.
А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10 And the child grew up, and she brought him unto Pharaoh's daughter, and he became to her as a son; and she called his name Moses; and she said, Because out of the water have I drawn him.
І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“.
11 And it came to pass in those days, when Moses was grown up, that he went out unto his brethren, and looked on their burdensome labors; and he saw an Egyptian man smiting a Hebrew man, one of his brethren.
І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єги́птянина, що бив єврея з братів його.
12 And he looked this way and that way, and when he saw that there was no one by, he smote the Egyptian, and hid him in the sand.
І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 And when he went out the second day, behold, two Hebrew men were striving together; and he said unto him that was in the wrong, Wherefore smitest thou thy fellow?
І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“
14 And he said, Who made thee a chief and a judge over us? intendest thou to kill me, as thou hast killed the Egyptian! And Moses feared, and said, Surely the thing is become known.
А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“
15 And Pharaoh heard this thing, and he sought to slay Moses; but Moses fled from the face of Pharaoh, and tarried in the land of Midian, and he sat down by a well.
І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.
16 Now the priest of Midian had seven daughters; and they came and drew water, and filled the troughs to water their father's flock.
А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька.
17 And the shepherds came and drove them away; but Moses arose and helped them, and watered their flock.
І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18 And when they came to Reuel their father, he said, Wherefore are ye come home so soon today?
І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“
19 And they said, An Egyptian man delivered us out of the hand of the shepherds; and he also drew water for us, and watered the flock.
А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“.
20 And he said unto his daughters, And where is he? wherefore have ye left the man? call him, that he may eat bread.
І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“.
21 And Moses was content to dwell with the man; and he gave Zipporah his daughter to Moses.
І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22 And she bore a son, and he called his name Gershom; for he said, I have been a stranger in a foreign land.
І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“.
23 And it came to pass in this long time, that the king of Egypt died; and the children of Israel sighed by reason of the bondage, and they cried; and their complaint came up unto God by reason of the bondage.
І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24 And God heard their groaning, and God remembered his covenant with Abraham, with Isaac, and with Jacob.
І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25 And God looked upon the children of Israel, and God took cognizance of them.
І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
