Ecclesiastes 6
1 There is an evil which I have seen under the sun, and it is great on men:
Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:
2 [There is many] a man to whom God hath given riches, property, and honor, and nothing is wanting for his soul of all that he longeth for: yet God empowereth him not to eat thereof, but a stranger will consume it. This is vanity, and it is an evil disease.
Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!
3 If a man were to beget a hundred children, and live many years, so that the days of his years were many, and his soul were not satisfied with what is good, and he have not had even a burial: then do I say, that an untimely birth is better than he.
Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!
4 For in vanity it came, and in darkness it departeth, and with darkness will its name be covered.
Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —
5 Moreover it never saw the sun, and knew nothing: this hath more rest than the other.
ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!
6 Yea, though he were to live a thousand years twice told, and had not seen any good— doth not every one go to one place?
А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?
7 All the toil of a man is for his mouth; and yet is his desire never filled.
Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.
8 For what hath the wise more than the fool? what hath the poor, that knoweth to walk [properly] before the living?
Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
9 Better is what one seeth with the eyes than the wandering of the desire. Also this is vanity and a torture of the spirit.
Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...
10 That which hath been is already called by its name, and it is known that he is a man: and he is not able to contend with him that is mightier than he.
Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,
11 For there are many things that increase vanity: what advantage [cometh thence] for man?
бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?
12 For who knoweth what is good for man in this life, the number of the days of his vain life, that he should spend them as a shadow? for who can tell a man what will be after him under the sun?
Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?
