Psalms 69
1 For the end, [a Psalm] of David, for alternate [strains]. Save me, O God; for the waters have come in to my soul.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I am stuck fast in deep mire, and there is no standing: I am come in to the depths of the sea, and a storm has overwhelmed me.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I am weary [of] crying, my throat has become hoarse; mine eyes have failed by my waiting on my God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 They that hate me without a cause are more than the hairs of my head: my enemies that persecute me unrighteously are strengthened: then I restored that which I took not away.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 O God, you know my foolishness; and my transgressions are not hidden from you.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Let not them that wait on you, O Lord of hosts, be ashamed on my account: let not them that seek you, be ashamed on my account, O God of Israel.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 For I have suffered reproach for your sake; shame has covered my face.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 I became strange to my brethren, and a stranger to my mother's children.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 For the zeal of your house has eaten me up; and the reproaches of them that reproached you are fallen upon me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 And I bowed down my soul with fasting, and that was made my reproach.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 And I put on sackcloth for my covering; and I became a proverb to them.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 They that sit in the gate talked against me, and they that drank wine sang against me.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 But I [will cry] to you, O Lord, in my prayer; O God, it is a propitious time: in the multitude of your mercy hear me, in the truth of your salvation.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Save me from the mire, that I stick not [in it]: let me be delivered from them that hate me, and from the deep waters.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Let not the waterflood drown me, nor let the deep swallow me up; neither let the well shut its mouth upon me.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Hear me, O Lord; for your mercy is good: according to the multitude of your compassions look upon me.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 And turn not away your face from your servant; for I am afflicted: hear me speedily.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Draw near to my soul and redeem it: deliver me because of mine enemies.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 For you know my reproach, and my shame, and my confusion; all that afflict me are before you.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 My soul has waited for reproach and misery; and I waited for one to grieve with me, but there was none; and for one to comfort me, but I found none.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 They gave [me] also gall for my food, and made me drink vinegar for my thirst.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Let their table before them be for a snare, and for a recompense, and for a stumbling block.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Let their eyes be darkened that they should not see; and bow down their back continually.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Pour out your wrath upon them, and let the fury of your anger take hold on them.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Let their habitation be made desolate; and let there be no inhabitant in their tents:
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Because they persecuted him whom you have struck; and they have added to the grief of my wounds.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Add iniquity to their iniquity; and let them not come into your righteousness.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Let them be blotted out of the book of the living, and let them not be written with the righteous.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 I am poor and sorrowful; but the salvation of your countenance has helped me.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 I will praise the name of my God with a song, I will magnify him with praise;
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 and [this] shall please God more than a young calf having horns and hoofs.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Let the poor see and rejoice; seek the Lord diligently, and you shall live.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 For the Lord hears the poor, and does not set at nothing his fettered ones.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Let the heavens and the earth raise him, the sea, and all things moving in them.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 For God will save Sion, and the cities of Judea shall be built; and [men] shall dwell there, and inherit it.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 And the seed of his servants shall possess it, and they that love his name shall dwell therein.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
