Psalms 44
1 For the end, a Psalm for instruction, for the sons of Core. O God, we have heard with our ears, our fathers have told us, the work which you wrought in their days, in the days of old.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 Your hand utterly destroyed the heathen, and you did plant them: you did afflict the nations, and cast them out.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 For they inherited not the land by their [own] sword, and their [own] arm did not deliver them; but your right hand, and your arm, and the light of your countenance, because you were well pleased in them.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 You are indeed my King and my God, who command deliverances for Jacob.
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 In you will we push down our enemies, and in your name will we bring to nothing them that rise up against us.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 For I will not trust in my bow, and my sword shall not save me.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 For you have saved us from them that afflicted us, and have put to shame them that hated us.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 In God will we make our boast all the day, and to your name will we give thanks for ever. (Pause)
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 But now you have cast off, and put us to shame; and you will not go forth with our hosts.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 You have turned us back before our enemies; and they that hated us spoiled for themselves.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 You made us as sheep for meat; and you scattered us among the nations.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 You have sold your people without price, and there was no profit by their exchange.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 You have made us a reproach to our neighbors, a scorn and derision them that are round about us.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 You have made us a proverb among the Gentiles, a shaking of the head among the nations.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 All the day my shame is before me, and the confusion of my face has covered me,
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 because of the voice of the slanderer and reviler; because of the enemy and avenger.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 All these things are come upon us: but we have not forgotten you, neither have we dealt unrighteously in your covenant.
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 And our heart has not gone back; but you have turned aside our paths from your way.
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 For you have laid us low in a place of affliction, and the shadow of death has covered us.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 If we have forgotten the name of our God, and if we have spread out our hands to a strange god; shall not God search these things out?
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 for he knows the secrets of the heart.
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 For, for your sake we are killed all the day long; we are counted as sheep for slaughter.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Awake, therefore sleep you, O Lord? arise, and do not cast [us] off for ever.
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Therefore turn you your face away, [and] forget our poverty and our affliction?
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 For our soul has been brought down to the dust; our belly has cleaved to the earth.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Arise, O Lord, help us, and redeem us for your name's sake.
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
