Psalms 22
1 For the end, concerning the morning aid, a Psalm of David. O God, my God, attend to me: why have you forsaken me? the account of my transgressions is far from my salvation.
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 O my God, I will cry to you by day, but you will not hear: and by night, and [it shall] not [be accounted] for folly to me.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 But you, the praise of Israel, dwell in a sanctuary.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Our fathers hoped in you; they hoped, and you did deliver them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 They cried to you, and were saved: they hoped in you, and were not ashamed.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 But I am a worm, and not a man; a reproach of men, and scorn of the people.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 All that saw me mocked me: they spoke with [their] lips, they shook the head, [saying],
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 He hoped in the Lord: let him deliver him, let him save him, because he takes pleasure in him.
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 For you are he that drew me out of the womb; my hope from my mother's breasts.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 I was cast on you from the womb: you are my God from my mother's belly.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Stand not aloof from me; for affliction is near; for there is no helper.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Many bullocks have compassed me: fat bulls have beset me round.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 They have opened their mouth against me, as a ravening and roaring lion.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 I am poured out like water, and all my bones are loosened: my heart in the midst of my belly is become like melting wax.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 My strength is dried up, like a potsherd; and my tongue is glued to my throat; and you have brought me down to the dust of death.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 For many dogs have compassed me: the assembly of the wicked doers has beset me round: they pierced my hands and my feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 They counted all my bones; and they observed and looked upon me.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They parted my garments [among] themselves, and cast lots upon my raiment.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 But you, O Lord, remove not my help afar off: be ready for mine aid.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Deliver my soul from the sword; my only-begotten one from the power of the dog.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Save me from the lion's mouth; and [regard] my lowliness from the horns of the unicorns.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 I will declare your name to my brethren: in the midst of the church will I sing praise to you.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 You that fear the Lord, praise him; all you seed of Jacob, glorify him: let all the seed of Israel fear him.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 For he has not despised nor been angry at the supplication of the poor; nor turned away his face from me; but when I cried to him, he heard me.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 My praise is of you in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 The poor shall eat and be satisfied; and they shall praise the Lord that seek him: their heart shall live for ever.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 All the ends of the earth shall remember and turn to the Lord: and all the kindred of the nations shall worship before him.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 For the kingdom is the Lord's; and he is the governor of the nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 All the fat ones of the earth have eaten and worshipped: all that go down to the earth shall fall down before him: my soul also lives to him.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 And my seed shall serve him: the generation that is coming shall be reported to the Lord.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 And they shall report his righteousness to the people that shall be born, whom the Lord has made.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
