Psalms 17
1 A prayer of David. Listen, O Lord of my righteousness, attend to my petition; give ear to my prayer not [uttered] with deceitful lips.
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 Let my judgment come forth from your presence; let mine eyes behold righteousness.
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 You has proved mine heart; you have visited [me] by night; you have tried me as with fire, and unrighteousness has not been found in me: [I am purposed] that my mouth shall not speak [amiss].
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 As for the works of men, by the words of your lips I have guarded [myself from] hard ways.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 Direct my steps in your paths, that my steps slip not.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 I have cried, for you heard me, O God: incline your ear to me, and listen to my words.
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Show the marvels of your mercies, you that save them that hope in you.
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Keep me as the apple of the eye from those that resist your right hand: you shall screen me by the covering of your wings,
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 from the face of the ungodly that have afflicted me: mine enemies have compassed about my soul.
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 They have enclosed [themselves with] their own fat: their mouth has spoken pride.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 They have now cast me out and compassed me round about: they have set their eyes [so as] to bow them down to the ground.
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 They laid wait for me as a lion ready for prey, and like a lion's whelp dwelling in secret [places].
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Arise, O Lord, prevent them, and cast them down: deliver my soul from the ungodly: [draw] your sword,
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 because of the enemies of your hand: O Lord, destroy them from the earth; scatter them in their life, though their belly has been filled with your hidden [treasures]: they have been satisfied with uncleanness, and have left the remnant [of their possessions] to their babes.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 But I shall appear in righteousness before your face: I shall be satisfied when your glory appears.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
