Psalms 137

1 For David, [a Psalm] of Jeremias. By the rivers of Babylon, there we sat; and wept when we remembered Sion.

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 We hung our harps on the willows in the midst of it.

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 For there they that had taken us captive asked of us the words of a song; and they that had carried us away [asked] a hymn, [saying], Sing us [one] of the songs of Sion.

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 How should we sing the Lord's song in a strange land?

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 If I forget you, O Jerusalem, let my right hand forget [its skill].

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 May my tongue cleave to my throat, if I do not remember you; if I do not prefer Jerusalem as the chief of my joy.

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 Remember, O Lord, the children of Edom in the day of Jerusalem; who said, Rase [it], rase [it], even to its foundations.

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 Wretched daughter of Babylon! blessed [shall he be] who shall reward you as you have rewarded us.

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 Blessed [shall he be] who shall seize and dash your infants against the rock.

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!