Psalms 10
1 Why stand you afar off, O Lord? [why] do you overlook [us] in times of need, in affliction?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 While the ungodly one acts proudly, the poor is hotly pursued: [the wicked] are taken in the crafty counsels which they imagine.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 Because the sinner praises himself for the desires of his heart; and the unjust one blesses himself.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 The sinner has provoked the Lord: according to the abundance of his pride he will not seek after [him]: God is not before him.
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 His ways are profane at all times; your judgments are removed from before him: he will gain the mastery over all his enemies.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 For he has said in his heart, I shall not be moved, [continuing] without evil from generation to generation.
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 Whose mouth is full of cursing, and bitterness, and fraud: under his tongue are trouble and pain.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 He lies in wait with rich [men] in secret places, in order to kill the innocent: his eyes are set against the poor.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 He lies in wait in secret as a lion in his den: he lies in wait to ravish the poor, to ravish the poor when he draws him [after him]: he will bring him down in his snare.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 He will bow down and fall when he has mastered the poor.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 For he has said in his heart, God has forgotten: he has turned away his face so as never to look.
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 Arise, O Lord God; let your hand be lifted up: forget not the poor.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 Therefore, has the wicked provoked God? for he has said in his heart, He will not require [it].
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 You see [it]; for you do observe trouble and wrath, to deliver them into your hands: the poor has been left to you; you were a helper to the orphan.
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Break you the arm of the sinner and wicked man: his sin shall be sought for, and shall not be found.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 The Lord shall reign for ever, even for ever and ever: you Gentiles shall perish out his land.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 The Lord has heard the desire of the poor: your ear has inclined to the preparation of their heart;
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 to plead for the orphan and afflicted, that man may no more boast upon the earth.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
