Psalms 34
1 [A Psalm] of David, when he changed his behaviour before Abimelech; who drove him away, and he departed. I will bless the LORD at all times: his praise [shall] continually [be] in my mouth.
[Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
2 My soul shall make her boast in the LORD: the humble shall hear [thereof], and be glad.
Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
3 O magnify the LORD with me, and let us exalt his name together.
Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
4 I sought the LORD, and he heard me, and delivered me from all my fears.
Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
5 They looked unto him, and were lightened: and their faces were not ashamed.
Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
6 This poor man cried, and the LORD heard [him], and saved him out of all his troubles.
Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
7 The angel of the LORD encampeth round about them that fear him, and delivereth them.
Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
8 O taste and see that the LORD [is] good: blessed [is] the man [that] trusteth in him.
Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
9 O fear the LORD, ye his saints: for [there is] no want to them that fear him.
Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
10 The young lions do lack, and suffer hunger: but they that seek the LORD shall not want any good [thing].
Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
11 Come, ye children, hearken unto me: I will teach you the fear of the LORD.
Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
12 What man [is he that] desireth life, [and] loveth [many] days, that he may see good?
Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
13 Keep thy tongue from evil, and thy lips from speaking guile.
стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
14 Depart from evil, and do good; seek peace, and pursue it.
Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
15 The eyes of the LORD [are] upon the righteous, and his ears [are open] unto their cry.
Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
16 The face of the LORD [is] against them that do evil, to cut off the remembrance of them from the earth.
Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
17 [The righteous] cry, and the LORD heareth, and delivereth them out of all their troubles.
Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
18 The LORD [is] nigh unto them that are of a broken heart; and saveth such as be of a contrite spirit.
Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
19 Many [are] the afflictions of the righteous: but the LORD delivereth him out of them all.
Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
20 He keepeth all his bones: not one of them is broken.
Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
21 Evil shall slay the wicked: and they that hate the righteous shall be desolate.
Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
22 The LORD redeemeth the soul of his servants: and none of them that trust in him shall be desolate.
Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
