Psalms 16
1 Michtam of David. Preserve me, O God: for in thee do I put my trust.
Золота пісня Дави́дова.
2 [O my soul], thou hast said unto the LORD, Thou [art] my Lord: my goodness [extendeth] not to thee;
Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“
3 [But] to the saints that [are] in the earth, and [to] the excellent, in whom [is] all my delight.
До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!
4 Their sorrows shall be multiplied [that] hasten [after] another [god: ] their drink offerings of blood will I not offer, nor take up their names into my lips.
Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
5 The LORD [is] the portion of mine inheritance and of my cup: thou maintainest my lot.
Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
6 The lines are fallen unto me in pleasant [places; ] yea, I have a goodly heritage.
Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя!
7 I will bless the LORD, who hath given me counsel: my reins also instruct me in the night seasons.
Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки.
8 I have set the LORD always before me: because [he is] at my right hand, I shall not be moved.
Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний!
9 Therefore my heart is glad, and my glory rejoiceth: my flesh also shall rest in hope.
Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно!
10 For thou wilt not leave my soul in hell; neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption. (Sheol h7585)
Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! (Sheol h7585)
11 Thou wilt shew me the path of life: in thy presence [is] fulness of joy; at thy right hand [there are] pleasures for evermore.
Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці Твоїй!
