Psalms 132
1 A Song of degrees. LORD, remember David, [and] all his afflictions:
Пісня проча́н.
2 How he sware unto the LORD, [and] vowed unto the mighty [God] of Jacob;
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 Surely I will not come into the tabernacle of my house, nor go up into my bed;
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 I will not give sleep to mine eyes, [or] slumber to mine eyelids,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Until I find out a place for the LORD, an habitation for the mighty [God] of Jacob.
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Lo, we heard of it at Ephratah: we found it in the fields of the wood.
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 We will go into his tabernacles: we will worship at his footstool.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Arise, O LORD, into thy rest; thou, and the ark of thy strength.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Let thy priests be clothed with righteousness; and let thy saints shout for joy.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 For thy servant David’s sake turn not away the face of thine anointed.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 The LORD hath sworn [in] truth unto David; he will not turn from it; Of the fruit of thy body will I set upon thy throne.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 If thy children will keep my covenant and my testimony that I shall teach them, their children shall also sit upon thy throne for evermore.
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 For the LORD hath chosen Zion; he hath desired [it] for his habitation.
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 This [is] my rest for ever: here will I dwell; for I have desired it.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 I will abundantly bless her provision: I will satisfy her poor with bread.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 I will also clothe her priests with salvation: and her saints shall shout aloud for joy.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 There will I make the horn of David to bud: I have ordained a lamp for mine anointed.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 His enemies will I clothe with shame: but upon himself shall his crown flourish.
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
