Proverbs 8
1 Doth not wisdom cry? and understanding put forth her voice?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 She standeth in the top of high places, by the way in the places of the paths.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 She crieth at the gates, at the entry of the city, at the coming in at the doors.
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Unto you, O men, I call; and my voice [is] to the sons of man.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 O ye simple, understand wisdom: and, ye fools, be ye of an understanding heart.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Hear; for I will speak of excellent things; and the opening of my lips [shall be] right things.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 For my mouth shall speak truth; and wickedness [is] an abomination to my lips.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 All the words of my mouth [are] in righteousness; [there is] nothing froward or perverse in them.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 They [are] all plain to him that understandeth, and right to them that find knowledge.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Receive my instruction, and not silver; and knowledge rather than choice gold.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 For wisdom [is] better than rubies; and all the things that may be desired are not to be compared to it.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 I wisdom dwell with prudence, and find out knowledge of witty inventions.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 The fear of the LORD [is] to hate evil: pride, and arrogancy, and the evil way, and the froward mouth, do I hate.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Counsel [is] mine, and sound wisdom: I [am] understanding; I have strength.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 By me kings reign, and princes decree justice.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 By me princes rule, and nobles, [even] all the judges of the earth.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 I love them that love me; and those that seek me early shall find me.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Riches and honour [are] with me; [yea], durable riches and righteousness.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 My fruit [is] better than gold, yea, than fine gold; and my revenue than choice silver.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 I lead in the way of righteousness, in the midst of the paths of judgment:
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 That I may cause those that love me to inherit substance; and I will fill their treasures.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 The LORD possessed me in the beginning of his way, before his works of old.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 I was set up from everlasting, from the beginning, or ever the earth was.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 When [there were] no depths, I was brought forth; when [there were] no fountains abounding with water.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Before the mountains were settled, before the hills was I brought forth:
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 While as yet he had not made the earth, nor the fields, nor the highest part of the dust of the world.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 When he prepared the heavens, I [was] there: when he set a compass upon the face of the depth:
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 When he established the clouds above: when he strengthened the fountains of the deep:
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 When he gave to the sea his decree, that the waters should not pass his commandment: when he appointed the foundations of the earth:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Then I was by him, [as] one brought up [with him: ] and I was daily [his] delight, rejoicing always before him;
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Rejoicing in the habitable part of his earth; and my delights [were] with the sons of men.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Now therefore hearken unto me, O ye children: for blessed [are they that] keep my ways.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Hear instruction, and be wise, and refuse it not.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Blessed [is] the man that heareth me, watching daily at my gates, waiting at the posts of my doors.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 For whoso findeth me findeth life, and shall obtain favour of the LORD.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 But he that sinneth against me wrongeth his own soul: all they that hate me love death.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
