Proverbs 15
1 A soft answer turneth away wrath: but grievous words stir up anger.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 The tongue of the wise useth knowledge aright: but the mouth of fools poureth out foolishness.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 The eyes of the LORD [are] in every place, beholding the evil and the good.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 A wholesome tongue [is] a tree of life: but perverseness therein [is] a breach in the spirit.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A fool despiseth his father’s instruction: but he that regardeth reproof is prudent.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 In the house of the righteous [is] much treasure: but in the revenues of the wicked is trouble.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 The lips of the wise disperse knowledge: but the heart of the foolish [doeth] not so.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 The sacrifice of the wicked [is] an abomination to the LORD: but the prayer of the upright [is] his delight.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 The way of the wicked [is] an abomination unto the LORD: but he loveth him that followeth after righteousness.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Correction [is] grievous unto him that forsaketh the way: [and] he that hateth reproof shall die.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Hell and destruction [are] before the LORD: how much more then the hearts of the children of men? (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 A scorner loveth not one that reproveth him: neither will he go unto the wise.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A merry heart maketh a cheerful countenance: but by sorrow of the heart the spirit is broken.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 The heart of him that hath understanding seeketh knowledge: but the mouth of fools feedeth on foolishness.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 All the days of the afflicted [are] evil: but he that is of a merry heart [hath] a continual feast.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Better [is] little with the fear of the LORD than great treasure and trouble therewith.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Better [is] a dinner of herbs where love is, than a stalled ox and hatred therewith.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 A wrathful man stirreth up strife: but [he that is] slow to anger appeaseth strife.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 The way of the slothful [man is] as an hedge of thorns: but the way of the righteous [is] made plain.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A wise son maketh a glad father: but a foolish man despiseth his mother.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Folly [is] joy to [him that is] destitute of wisdom: but a man of understanding walketh uprightly.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Without counsel purposes are disappointed: but in the multitude of counsellors they are established.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A man hath joy by the answer of his mouth: and a word [spoken] in due season, how good [is it]!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 The LORD will destroy the house of the proud: but he will establish the border of the widow.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 The thoughts of the wicked [are] an abomination to the LORD: but [the words] of the pure [are] pleasant words.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 He that is greedy of gain troubleth his own house; but he that hateth gifts shall live.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 The heart of the righteous studieth to answer: but the mouth of the wicked poureth out evil things.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 The LORD [is] far from the wicked: but he heareth the prayer of the righteous.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 The light of the eyes rejoiceth the heart: [and] a good report maketh the bones fat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 The ear that heareth the reproof of life abideth among the wise.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 He that refuseth instruction despiseth his own soul: but he that heareth reproof getteth understanding.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 The fear of the LORD [is] the instruction of wisdom; and before honour [is] humility.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
