John 1
1 In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 The same was in the beginning with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 All things were made by him; and without him was not any thing made that was made.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In him was life; and the life was the light of men.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 And the light shineth in darkness; and the darkness comprehended it not.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 There was a man sent from God, whose name [was] John.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 The same came for a witness, to bear witness of the Light, that all [men] through him might believe.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He was not that Light, but [was sent] to bear witness of that Light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 [That] was the true Light, which lighteth every man that cometh into the world.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came unto his own, and his own received him not.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 But as many as received him, to them gave he power to become the sons of God, [even] to them that believe on his name:
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 Which were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 John bare witness of him, and cried, saying, This was he of whom I spake, He that cometh after me is preferred before me: for he was before me.
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 And of his fulness have all we received, and grace for grace.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 For the law was given by Moses, [but] grace and truth came by Jesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 No man hath seen God at any time; the only begotten Son, which is in the bosom of the Father, he hath declared [him.]
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 And this is the record of John, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, Who art thou?
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 And he confessed, and denied not; but confessed, I am not the Christ.
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 And they asked him, What then? Art thou Elias? And he saith, I am not. Art thou that prophet? And he answered, No.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 Then said they unto him, Who art thou? that we may give an answer to them that sent us. What sayest thou of thyself?
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 He said, I [am] the voice of one crying in the wilderness, Make straight the way of the Lord, as said the prophet Esaias.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 And they which were sent were of the Pharisees.
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 And they asked him, and said unto him, Why baptizest thou then, if thou be not that Christ, nor Elias, neither that prophet?
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 John answered them, saying, I baptize with water: but there standeth one among you, whom ye know not;
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 He it is, who coming after me is preferred before me, whose shoe’s latchet I am not worthy to unloose.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptizing.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 The next day John seeth Jesus coming unto him, and saith, Behold the Lamb of God, which taketh away the sin of the world.
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 This is he of whom I said, After me cometh a man which is preferred before me: for he was before me.
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 And I knew him not: but that he should be made manifest to Israel, therefore am I come baptizing with water.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 And John bare record, saying, I saw the Spirit descending from heaven like a dove, and it abode upon him.
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 And I knew him not: but he that sent me to baptize with water, the same said unto me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending, and remaining on him, the same is he which baptizeth with the Holy Ghost.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 And I saw, and bare record that this is the Son of God.
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 Again the next day after John stood, and two of his disciples;
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 And looking upon Jesus as he walked, he saith, Behold the Lamb of God!
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 Then Jesus turned, and saw them following, and saith unto them, What seek ye? They said unto him, Rabbi, (which is to say, being interpreted, Master, ) where dwellest thou?
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 He saith unto them, Come and see. They came and saw where he dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth hour.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 One of the two which heard John [speak], and followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 He first findeth his own brother Simon, and saith unto him, We have found the Messias, which is, being interpreted, the Christ.
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 And he brought him to Jesus. And when Jesus beheld him, he said, Thou art Simon the son of Jona: thou shalt be called Cephas, which is by interpretation, A stone.
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 The day following Jesus would go forth into Galilee, and findeth Philip, and saith unto him, Follow me.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philip findeth Nathanael, and saith unto him, We have found him, of whom Moses in the law, and the prophets, did write, Jesus of Nazareth, the son of Joseph.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 And Nathanael said unto him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saith unto him, Come and see.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold an Israelite indeed, in whom is no guile!
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 Nathanael saith unto him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said unto him, Before that Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 Nathanael answered and saith unto him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the King of Israel.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 Jesus answered and said unto him, Because I said unto thee, I saw thee under the fig tree, believest thou? thou shalt see greater things than these.
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 And he saith unto him, Verily, verily, I say unto you, Hereafter ye shall see heaven open, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
