John 7
1 After these things Jesus walked in Galilee: for he would not walk in Jewry, because the Jews sought to kill him.
Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
2 Now the Jews’ feast of tabernacles was at hand.
А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
3 His brethren therefore said unto him, Depart hence, and go into Judæa, that thy disciples also may see the works that thou doest.
І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 For [there is] no man [that] doeth any thing in secret, and he himself seeketh to be known openly. If thou do these things, shew thyself to the world.
Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
5 For neither did his brethren believe in him.
Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 Then Jesus said unto them, My time is not yet come: but your time is alway ready.
А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
7 The world cannot hate you; but me it hateth, because I testify of it, that the works thereof are evil.
Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
8 Go ye up unto this feast: I go not up yet unto this feast; for my time is not yet full come.
Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
9 When he had said these words unto them, he abode [still] in Galilee.
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 But when his brethren were gone up, then went he also up unto the feast, not openly, but as it were in secret.
Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
11 Then the Jews sought him at the feast, and said, Where is he?
А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
12 And there was much murmuring among the people concerning him: for some said, He is a good man: others said, Nay; but he deceiveth the people.
І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
13 Howbeit no man spake openly of him for fear of the Jews.
Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
14 Now about the midst of the feast Jesus went up into the temple, and taught.
У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 And the Jews marvelled, saying, How knoweth this man letters, having never learned?
І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
16 Jesus answered them, and said, My doctrine is not mine, but his that sent me.
Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 If any man will do his will, he shall know of the doctrine, whether it be of God, or [whether] I speak of myself.
Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
18 He that speaketh of himself seeketh his own glory: but he that seeketh his glory that sent him, the same is true, and no unrighteousness is in him.
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
19 Did not Moses give you the law, and [yet] none of you keepeth the law? Why go ye about to kill me?
Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
20 The people answered and said, Thou hast a devil: who goeth about to kill thee?
Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
21 Jesus answered and said unto them, I have done one work, and ye all marvel.
Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
22 Moses therefore gave unto you circumcision; (not because it is of Moses, but of the fathers; ) and ye on the sabbath day circumcise a man.
Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a man on the sabbath day receive circumcision, that the law of Moses should not be broken; are ye angry at me, because I have made a man every whit whole on the sabbath day?
Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
24 Judge not according to the appearance, but judge righteous judgment.
Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
25 Then said some of them of Jerusalem, Is not this he, whom they seek to kill?
Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
26 But, lo, he speaketh boldly, and they say nothing unto him. Do the rulers know indeed that this is the very Christ?
Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 Howbeit we know this man whence he is: but when Christ cometh, no man knoweth whence he is.
Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
28 Then cried Jesus in the temple as he taught, saying, Ye both know me, and ye know whence I am: and I am not come of myself, but he that sent me is true, whom ye know not.
І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
29 But I know him: for I am from him, and he hath sent me.
Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
30 Then they sought to take him: but no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
31 And many of the people believed on him, and said, When Christ cometh, will he do more miracles than these which this [man] hath done?
А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
32 The Pharisees heard that the people murmured such things concerning him; and the Pharisees and the chief priests sent officers to take him.
Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
33 Then said Jesus unto them, Yet a little while am I with you, and [then] I go unto him that sent me.
Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
34 Ye shall seek me, and shall not find [me]: and where I am, [thither] ye cannot come.
Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
35 Then said the Jews among themselves, Whither will he go, that we shall not find him? will he go unto the dispersed among the Gentiles, and teach the Gentiles?
Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
36 What [manner of] saying is this that he said, Ye shall seek me, and shall not find [me]: and where I am, [thither] ye cannot come?
Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
37 In the last day, that great [day] of the feast, Jesus stood and cried, saying, If any man thirst, let him come unto me, and drink.
А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
38 He that believeth on me, as the scripture hath said, out of his belly shall flow rivers of living water.
Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
39 (But this spake he of the Spirit, which they that believe on him should receive: for the Holy Ghost was not yet [given]; because that Jesus was not yet glorified.)
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
40 Many of the people therefore, when they heard this saying, said, Of a truth this is the Prophet.
А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
41 Others said, This is the Christ. But some said, Shall Christ come out of Galilee?
Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
42 Hath not the scripture said, That Christ cometh of the seed of David, and out of the town of Bethlehem, where David was?
Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
43 So there was a division among the people because of him.
Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
44 And some of them would have taken him; but no man laid hands on him.
А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
45 Then came the officers to the chief priests and Pharisees; and they said unto them, Why have ye not brought him?
І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
46 The officers answered, Never man spake like this man.
Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
47 Then answered them the Pharisees, Are ye also deceived?
А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
48 Have any of the rulers or of the Pharisees believed on him?
Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
49 But this people who knoweth not the law are cursed.
Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
50 Nicodemus saith unto them, (he that came to Jesus by night, being one of them, )
Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
51 Doth our law judge [any] man, before it hear him, and know what he doeth?
„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
52 They answered and said unto him, Art thou also of Galilee? Search, and look: for out of Galilee ariseth no prophet.
Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
53 And every man went unto his own house.
І до дому свого́ пішов кожен.
