Genesis 9
1 And God blessed Noah and his sons, and said unto them, Be fruitful, and multiply, and replenish the earth.
І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 And the fear of you and the dread of you shall be upon every beast of the earth, and upon every fowl of the air, upon all that moveth [upon] the earth, and upon all the fishes of the sea; into your hand are they delivered.
І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3 Every moving thing that liveth shall be meat for you; even as the green herb have I given you all things.
Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
4 But flesh with the life thereof, [which is] the blood thereof, shall ye not eat.
Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5 And surely your blood of your lives will I require; at the hand of every beast will I require it, and at the hand of man; at the hand of every man’s brother will I require the life of man.
А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
6 Whoso sheddeth man’s blood, by man shall his blood be shed: for in the image of God made he man.
Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
7 And you, be ye fruitful, and multiply; bring forth abundantly in the earth, and multiply therein.
Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
8 And God spake unto Noah, and to his sons with him, saying,
І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9 And I, behold, I establish my covenant with you, and with your seed after you;
„А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
10 And with every living creature that [is] with you, of the fowl, of the cattle, and of every beast of the earth with you; from all that go out of the ark, to every beast of the earth.
І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11 And I will establish my covenant with you; neither shall all flesh be cut off any more by the waters of a flood; neither shall there any more be a flood to destroy the earth.
І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
12 And God said, This [is] the token of the covenant which I make between me and you and every living creature that [is] with you, for perpetual generations:
І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 I do set my bow in the cloud, and it shall be for a token of a covenant between me and the earth.
Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 And it shall come to pass, when I bring a cloud over the earth, that the bow shall be seen in the cloud:
І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 And I will remember my covenant, which [is] between me and you and every living creature of all flesh; and the waters shall no more become a flood to destroy all flesh.
І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 And the bow shall be in the cloud; and I will look upon it, that I may remember the everlasting covenant between God and every living creature of all flesh that [is] upon the earth.
І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
17 And God said unto Noah, This [is] the token of the covenant, which I have established between me and all flesh that [is] upon the earth.
І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
18 And the sons of Noah, that went forth of the ark, were Shem, and Ham, and Japheth: and Ham [is] the father of Canaan.
І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
19 These [are] the three sons of Noah: and of them was the whole earth overspread.
Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
20 And Noah began [to be] an husbandman, and he planted a vineyard:
І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21 And he drank of the wine, and was drunken; and he was uncovered within his tent.
І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
22 And Ham, the father of Canaan, saw the nakedness of his father, and told his two brethren without.
І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
23 And Shem and Japheth took a garment, and laid [it] upon both their shoulders, and went backward, and covered the nakedness of their father; and their faces [were] backward, and they saw not their father’s nakedness.
Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24 And Noah awoke from his wine, and knew what his younger son had done unto him.
А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
25 And he said, Cursed [be] Canaan; a servant of servants shall he be unto his brethren.
І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
26 And he said, Blessed [be] the LORD God of Shem; and Canaan shall be his servant.
І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
27 God shall enlarge Japheth, and he shall dwell in the tents of Shem; and Canaan shall be his servant.
Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
28 And Noah lived after the flood three hundred and fifty years.
А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
29 And all the days of Noah were nine hundred and fifty years: and he died.
А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
