2 Corinthians 6
1 We then, [as] workers together [with him], beseech [you] also that ye receive not the grace of God in vain.
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 (For he saith, I have heard thee in a time accepted, and in the day of salvation have I succoured thee: behold, now [is] the accepted time; behold, now [is] the day of salvation.)
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)
3 Giving no offence in any thing, that the ministry be not blamed:
Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 But in all [things] approving ourselves as the ministers of God, in much patience, in afflictions, in necessities, in distresses,
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
5 In stripes, in imprisonments, in tumults, in labours, in watchings, in fastings;
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 By pureness, by knowledge, by longsuffering, by kindness, by the Holy Ghost, by love unfeigned,
в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 By the word of truth, by the power of God, by the armour of righteousness on the right hand and on the left,
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 By honour and dishonour, by evil report and good report: as deceivers, and [yet] true;
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 As unknown, and [yet] well known; as dying, and, behold, we live; as chastened, and not killed;
яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 As sorrowful, yet alway rejoicing; as poor, yet making many rich; as having nothing, and [yet] possessing all things.
яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.
11 O [ye] Corinthians, our mouth is open unto you, our heart is enlarged.
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне, - серця, наші розпросторились.
12 Ye are not straitened in us, but ye are straitened in your own bowels.
Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 Now for a recompence in the same, (I speak as unto [my] children, ) be ye also enlarged.
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Be ye not unequally yoked together with unbelievers: for what fellowship hath righteousness with unrighteousness? and what communion hath light with darkness?
Не ходіть у жадному ярмі з невірними, яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 And what concord hath Christ with Belial? or what part hath he that believeth with an infidel?
Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 And what agreement hath the temple of God with idols? for ye are the temple of the living God; as God hath said, I will dwell in them, and walk in [them]; and I will be their God, and they shall be my people.
І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 Wherefore come out from among them, and be ye separate, saith the Lord, and touch not the unclean [thing]; and I will receive you,
Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 And will be a Father unto you, and ye shall be my sons and daughters, saith the Lord Almighty.
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.
