1 Corinthians 15
1 Moreover, brethren, I declare unto you the gospel which I preached unto you, which also ye have received, and wherein ye stand;
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2 By which also ye are saved, if ye keep in memory what I preached unto you, unless ye have believed in vain.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3 For I delivered unto you first of all that which I also received, how that Christ died for our sins according to the scriptures;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4 And that he was buried, and that he rose again the third day according to the scriptures:
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5 And that he was seen of Cephas, then of the twelve:
і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
6 After that, he was seen of above five hundred brethren at once; of whom the greater part remain unto this present, but some are fallen asleep.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
7 After that, he was seen of James; then of all the apostles.
Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
8 And last of all he was seen of me also, as of one born out of due time.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9 For I am the least of the apostles, that am not meet to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10 But by the grace of God I am what I am: and his grace which [was bestowed] upon me was not in vain; but I laboured more abundantly than they all: yet not I, but the grace of God which was with me.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11 Therefore whether [it were] I or they, so we preach, and so ye believed.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12 Now if Christ be preached that he rose from the dead, how say some among you that there is no resurrection of the dead?
Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13 But if there be no resurrection of the dead, then is Christ not risen:
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14 And if Christ be not risen, then [is] our preaching vain, and your faith [is] also vain.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15 Yea, and we are found false witnesses of God; because we have testified of God that he raised up Christ: whom he raised not up, if so be that the dead rise not.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
16 For if the dead rise not, then is not Christ raised:
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17 And if Christ be not raised, your faith [is] vain; ye are yet in your sins.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
18 Then they also which are fallen asleep in Christ are perished.
Тоді й померші в Христї погибли.
19 If in this life only we have hope in Christ, we are of all men most miserable.
Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
20 But now is Christ risen from the dead, [and] become the firstfruits of them that slept.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21 For since by man [came] death, by man [came] also the resurrection of the dead.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22 For as in Adam all die, even so in Christ shall all be made alive.
Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
23 But every man in his own order: Christ the firstfruits; afterward they that are Christ’s at his coming.
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
24 Then [cometh] the end, when he shall have delivered up the kingdom to God, even the Father; when he shall have put down all rule and all authority and power.
Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25 For he must reign, till he hath put all enemies under his feet.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26 The last enemy [that] shall be destroyed [is] death.
Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
27 For he hath put all things under his feet. But when he saith all things are put under [him, it is] manifest that he is excepted, which did put all things under him.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28 And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him that put all things under him, that God may be all in all.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29 Else what shall they do which are baptized for the dead, if the dead rise not at all? why are they then baptized for the dead?
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30 And why stand we in jeopardy every hour?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31 I protest by your rejoicing which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32 If after the manner of men I have fought with beasts at Ephesus, what advantageth it me, if the dead rise not? let us eat and drink; for to morrow we die.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33 Be not deceived: evil communications corrupt good manners.
Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34 Awake to righteousness, and sin not; for some have not the knowledge of God: I speak [this] to your shame.
Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35 But some [man] will say, How are the dead raised up? and with what body do they come?
Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36 [Thou] fool, that which thou sowest is not quickened, except it die:
Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
37 And that which thou sowest, thou sowest not that body that shall be, but bare grain, it may chance of wheat, or of some other [grain]:
І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38 But God giveth it a body as it hath pleased him, and to every seed his own body.
Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
39 All flesh [is] not the same flesh: but [there is] one [kind of] flesh of men, another flesh of beasts, another of fishes, [and] another of birds.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40 [There are] also celestial bodies, and bodies terrestrial: but the glory of the celestial [is] one, and the [glory] of the terrestrial [is] another.
(Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41 [There is] one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars: for [one] star differeth from [another] star in glory.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42 So also [is] the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
43 It is sown in dishonour; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power:
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44 It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body.
Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45 And so it is written, The first man Adam was made a living soul; the last Adam [was made] a quickening spirit.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
46 Howbeit that [was] not first which is spiritual, but that which is natural; and afterward that which is spiritual.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47 The first man [is] of the earth, earthy: the second man [is] the Lord from heaven.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48 As [is] the earthy, such [are] they also that are earthy: and as [is] the heavenly, such [are] they also that are heavenly.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49 And as we have borne the image of the earthy, we shall also bear the image of the heavenly.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50 Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither doth corruption inherit incorruption.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51 Behold, I shew you a mystery; We shall not all sleep, but we shall all be changed,
Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
52 In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53 For this corruptible must put on incorruption, and this mortal [must] put on immortality.
Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
54 So when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory.
Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? (Hadēs g86)
56 The sting of death [is] sin; and the strength of sin [is] the law.
Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57 But thanks [be] to God, which giveth us the victory through our Lord Jesus Christ.
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Therefore, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, forasmuch as ye know that your labour is not in vain in the Lord.
Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.
