1 Chronicles 16
1 So they brought the ark of God, and set it in the midst of the tent that David had pitched for it: and they offered burnt sacrifices and peace offerings before God.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 And when David had made an end of offering the burnt offerings and the peace offerings, he blessed the people in the name of the LORD.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 And he dealt to every one of Israel, both man and woman, to every one a loaf of bread, and a good piece of flesh, and a flagon [of wine].
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 And he appointed [certain] of the Levites to minister before the ark of the LORD, and to record, and to thank and praise the LORD God of Israel:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Asaph the chief, and next to him Zechariah, Jeiel, and Shemiramoth, and Jehiel, and Mattithiah, and Eliab, and Benaiah, and Obed-edom: and Jeiel with psalteries and with harps; but Asaph made a sound with cymbals;
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 Benaiah also and Jahaziel the priests with trumpets continually before the ark of the covenant of God.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Then on that day David delivered first [this psalm] to thank the LORD into the hand of Asaph and his brethren.
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Give thanks unto the LORD, call upon his name, make known his deeds among the people.
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Sing unto him, sing psalms unto him, talk ye of all his wondrous works.
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Glory ye in his holy name: let the heart of them rejoice that seek the LORD.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Seek the LORD and his strength, seek his face continually.
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Remember his marvellous works that he hath done, his wonders, and the judgments of his mouth;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 O ye seed of Israel his servant, ye children of Jacob, his chosen ones.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 He [is] the LORD our God; his judgments [are] in all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Be ye mindful always of his covenant; the word [which] he commanded to a thousand generations;
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 [Even of the covenant] which he made with Abraham, and of his oath unto Isaac;
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 And hath confirmed the same to Jacob for a law, [and] to Israel [for] an everlasting covenant,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 Saying, Unto thee will I give the land of Canaan, the lot of your inheritance;
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 When ye were but few, even a few, and strangers in it.
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 And [when] they went from nation to nation, and from [one] kingdom to another people;
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 He suffered no man to do them wrong: yea, he reproved kings for their sakes,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 [Saying], Touch not mine anointed, and do my prophets no harm.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Sing unto the LORD, all the earth; shew forth from day to day his salvation.
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Declare his glory among the heathen; his marvellous works among all nations.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 For great [is] the LORD, and greatly to be praised: he also [is] to be feared above all gods.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 For all the gods of the people [are] idols: but the LORD made the heavens.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Glory and honour [are] in his presence; strength and gladness [are] in his place.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Give unto the LORD, ye kindreds of the people, give unto the LORD glory and strength.
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Give unto the LORD the glory [due] unto his name: bring an offering, and come before him: worship the LORD in the beauty of holiness.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Fear before him, all the earth: the world also shall be stable, that it be not moved.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Let the heavens be glad, and let the earth rejoice: and let [men] say among the nations, The LORD reigneth.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Let the sea roar, and the fulness thereof: let the fields rejoice, and all that [is] therein.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Then shall the trees of the wood sing out at the presence of the LORD, because he cometh to judge the earth.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 O give thanks unto the LORD; for [he is] good; for his mercy [endureth] for ever.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 And say ye, Save us, O God of our salvation, and gather us together, and deliver us from the heathen, that we may give thanks to thy holy name, [and] glory in thy praise.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Blessed [be] the LORD God of Israel for ever and ever. And all the people said, Amen, and praised the LORD.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 So he left there before the ark of the covenant of the LORD Asaph and his brethren, to minister before the ark continually, as every day’s work required:
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 And Obed-edom with their brethren, threescore and eight; Obed-edom also the son of Jeduthun and Hosah [to be] porters:
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 And Zadok the priest, and his brethren the priests, before the tabernacle of the LORD in the high place that [was] at Gibeon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 To offer burnt offerings unto the LORD upon the altar of the burnt offering continually morning and evening, and [to do] according to all that is written in the law of the LORD, which he commanded Israel;
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 And with them Heman and Jeduthun, and the rest that were chosen, who were expressed by name, to give thanks to the LORD, because his mercy [endureth] for ever;
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 And with them Heman and Jeduthun with trumpets and cymbals for those that should make a sound, and with musical instruments of God. And the sons of Jeduthun [were] porters.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 And all the people departed every man to his house: and David returned to bless his house.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
