Psalms 80
1 Give ear, O Shepherd of Israel, you that lead Joseph like a flock; you that dwell between the cherubims, shine forth.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Before Ephraim and Benjamin and Manasseh stir up your strength, and come and save us.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us again, O God, and cause your face to shine; and we shall be saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 O LORD God of hosts, how long will you be angry against the prayer of your people?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 You feed them with the bread of tears; and give them tears to drink in great measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 You make us a strife unto our neighbours: and our enemies laugh among themselves.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us again, O God of hosts, and cause your face to shine; and we shall be saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 You have brought a vine out of Egypt: you have cast out the heathen, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 You prepared room before it, and did cause it to take deep root, and it filled the land.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 The hills were covered with the shadow of it, and the boughs thereof were like the goodly cedars.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 She sent out her boughs unto the sea, and her branches unto the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why have you then broken down her hedges, so that all they which pass by the way do pluck her?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the wood does waste it, and the wild beast of the field does devour it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Return, we plead to you, O God of hosts: look down from heaven, and behold, and visit this vine;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 And the vineyard which your right hand has planted, and the branch that you made strong for yourself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 It is burned with fire, it is cut down: they perish at the rebuke of your countenance.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let your hand be upon the man of your right hand, upon the son of man whom you made strong for yourself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So will not we go back from you: quicken us, and we will call upon your name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us again, O LORD God of hosts, cause your face to shine; and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
