Psalms 77
1 I cried unto God with my voice, even unto God with my voice; and he gave ear unto me.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In the day of my trouble I sought the Lord: my sore ran in the night, and ceased not: my soul refused to be comforted.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 I remembered God, and was troubled: I complained, and my spirit was overwhelmed. (Selah)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 You hold mine eyes waking: I am so troubled that I cannot speak.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 I have considered the days of old, the years of ancient times.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 I call to remembrance my song in the night: I commune with mine own heart: and my spirit made diligent search.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Will the Lord cast off for ever? and will he be favourable no more?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Is his mercy clean gone for ever? does his promise fail for evermore?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Has God forgotten to be gracious? has he in anger shut up his tender mercies? (Selah)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 And I said, This is my infirmity: but I will remember the years of the right hand of the most High.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 I will remember the works of the LORD: surely I will remember your wonders of old.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 I will meditate also of all your work, and talk of your doings.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Your way, O God, is in the sanctuary: who is so great a God as our God?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 You are the God that do wonders: you have declared your strength among the people.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 You have with your arm redeemed your people, the sons of Jacob and Joseph. (Selah)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 The waters saw you, O God, the waters saw you; they were afraid: the depths also were troubled.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 The clouds poured out water: the skies sent out a sound: your arrows also went abroad.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 The voice of your thunder was in the heaven: the lightnings lightened the world: the earth trembled and shook.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Your way is in the sea, and your path in the great waters, and your footsteps are not known.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 You led your people like a flock by the hand of Moses and Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
