Psalms 74
1 O God, why have you cast us off for ever? why does your anger smoke against the sheep of your pasture?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Remember your congregation, which you have purchased of old; the rod of your inheritance, which you have redeemed; this mount Zion, wherein you have dwelt.
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Lift up your feet unto the perpetual desolations; even all that the enemy has done wickedly in the sanctuary.
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 your enemies roar in the midst of your congregations; they set up their ensigns for signs.
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 A man was famous according as he had lifted up axes upon the thick trees.
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 But now they break down the carved work thereof at once with axes and hammers.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 They have cast fire into your sanctuary, they have defiled by casting down the dwelling place of your name to the ground.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 They said in their hearts, Let us destroy them together: they have burned up all the synagogues of God in the land.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 We see not our signs: there is no more any prophet: neither is there among us any that knows how long.
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 O God, how long shall the adversary reproach? shall the enemy blaspheme your name for ever?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Why withdraw you your hand, even your right hand? pluck it out of your bosom.
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 For God is my King of old, working salvation in the midst of the earth.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 You did divide the sea by your strength: you brake the heads of the dragons in the waters.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 You brake the heads of leviathan (sea serpent) in pieces, and gave him to be food to the people inhabiting the wilderness.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 You did cleave the fountain and the flood: you dried up mighty rivers.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 The day is yours, the night also is yours: you have prepared the light and the sun.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 You have set all the borders of the earth: you have made summer and winter.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Remember this, that the enemy has reproached, O LORD, and that the foolish people have blasphemed your name.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 O deliver not the soul of your turtledove unto the multitude of the wicked: forget not the congregation of your poor for ever.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Have respect unto the covenant: for the dark places of the earth are full of the habitations of cruelty.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 O let not the oppressed return ashamed: let the poor and needy praise your name.
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 Arise, O God, plead your own cause: remember how the foolish man reproaches you daily.
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Forget not the voice of your enemies: the tumult of those that rise up against you increases continually.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
