< Psalms 130 >
1 Out of the depths have I cried unto you, O LORD.
Пісня проча́н.
2 Lord, hear my voice: let your ears be attentive to the voice of my supplications.
Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!
3 If you, LORD, should mark iniquities, O Lord, who shall stand?
Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?
4 But there is forgiveness with you, that you may be feared.
Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.
5 I wait for the LORD, my soul does wait, and in his word do I hope.
Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.
6 My soul waits for the Lord more than they that watch for the morning: I say, more than they that watch for the morning.
Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.
7 Let Israel hope in the LORD: for with the LORD there is mercy, and with him is abundant redemption.
Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,
8 And he shall redeem Israel from all his iniquities.
і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!