< Psalms 130 >
1 Out of the depths have I cried unto you, O LORD.
Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.
2 Lord, hear my voice: let your ears be attentive to the voice of my supplications.
Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!
3 If you, LORD, should mark iniquities, O Lord, who shall stand?
Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?
4 But there is forgiveness with you, that you may be feared.
Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].
5 I wait for the LORD, my soul does wait, and in his word do I hope.
Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.
6 My soul waits for the Lord more than they that watch for the morning: I say, more than they that watch for the morning.
Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!
7 Let Israel hope in the LORD: for with the LORD there is mercy, and with him is abundant redemption.
Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.
8 And he shall redeem Israel from all his iniquities.
І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.