Job 22
1 Then Eliphaz the Temanite answered and said,
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Can a man be profitable unto God, as he that is wise may be profitable unto himself?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Is it any pleasure to the Almighty, that you are righteous? or is it gain to him, that you make your ways perfect?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Will he reprove you for fear of you? will he enter with you into judgment?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Is not your wickedness great? and your iniquities infinite?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 For you have taken a pledge from your brother for nothing, and stripped the naked of their clothing.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 You have not given water to the weary to drink, and you have withheld bread from the hungry.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 But as for the mighty man, he had the earth; and the honourable man dwelt in it.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 You have sent widows away empty, and the arms of the fatherless have been broken.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Therefore snares are round about you, and sudden fear troubles you;
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Or darkness, that you can not see; and abundance of waters cover you.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Is not God in the height of heaven? and behold the height of the stars, how high they are!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 And you say, How does God know? can he judge through the dark cloud?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Thick clouds are a covering to him, that he sees not; and he walks in the circuit of heaven.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Have you marked the old way which wicked men have trodden?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Which were cut down out of time, whose foundation was overflowed with a flood:
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Which said unto God, Depart from us: and what can the Almighty do for them?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Yet he filled their houses with good things: but the counsel of the wicked is far from me.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 The righteous see it, and are glad: and the innocent laugh them to scorn.
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Whereas our substance is not cut down, but the remnant of them the fire consumes.
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Acquaint now yourself with him, and be at peace: thereby good shall come unto you.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Receive, I pray you, the law from his mouth, and lay up his words in your heart.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 If you return to the Almighty, you shall be built up, you shall put away iniquity far from your tabernacles.
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Then shall you lay up gold as dust, and the gold of Ophir as the stones of the brooks.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 Yea, the Almighty shall be your defence, and you shall have plenty of silver.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 For then shall you have your delight in the Almighty, and shall lift up your face unto God.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 You shall make your prayer unto him, and he shall hear you, and you shall pay your vows.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 You shall also decree a thing, and it shall be established unto you: and the light shall shine upon your ways.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 When men are cast down, then you shall say, There is lifting up; and he shall save the humble person.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 He shall deliver the island of the innocent: and it is delivered by the pureness of your hands.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
