Psalms 144
1 Blessed be Yhwh my strength, which teacheth my hands to war, and my fingers to fight:
Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.
2 My goodness, and my fortress; my high tower, and my deliverer; my shield, and he in whom I trust; who subdueth my people under me.
[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.
3 Yhwh, what is man, that thou takest knowledge of him! or the son of man, that thou makest account of him!
Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Man is like to vanity: his days are as a shadow that passeth away.
Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.
5 Bow thy heavens, O Yhwh, and come down: touch the mountains, and they shall smoke.
Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.
6 Cast forth lightning, and scatter them: shoot out thine arrows, and destroy them.
Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 Send thine hand from above; rid me, and deliver me out of great waters, from the hand of strange children;
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,
8 Whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood.
що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
9 I will sing a new song unto thee, O God: upon a psaltery and an instrument of ten strings will I sing praises unto thee.
Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 It is he that giveth salvation unto kings: who delivereth David his servant from the hurtful sword.
Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.
11 Rid me, and deliver me from the hand of strange children, whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood:
Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
12 That our sons may be as plants grown up in their youth; that our daughters may be as corner stones, polished after the similitude of a palace:
Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;
13 That our garners may be full, affording all manner of store: that our sheep may bring forth thousands and ten thousands in our streets:
комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;
14 That our oxen may be strong to labour; that there be no breaking in, nor going out; that there be no complaining in our streets.
бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.
15 Happy is that people, that is in such a case: yea, happy is that people, whose God is Yhwh.
Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!
